Ласкаво просимо!

фінансова звітність за 1 кв 2026

https://rada.info/upload/users_files/20556142/56ed0d89adc5a299878df43a2d3200a3.pdf

13:45 24.04.2026

Баланс за 1 кв 2026

https://rada.info/upload/users_files/20556142/c71879f9e4a10ad531350412d811df8a.pdf

13:42 24.04.2026

Білети до екзамену з хорони праці

БІЛЕТ №1

13:19 24.04.2026

Поводження при надзвичайних ситуаціях. Характеристика надзвичайних ситуацій

Поводження при надзвичайних ситуаціях. Характеристика надзвичайних ситуацій

13:16 24.04.2026

Електробезпека

Електробезпека 5.1. Електротравматизм та дія струму на організм людини. Електробезпека - це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики. Аналіз виробничого травматизму показує, що кількість травм, спричинених дією електричного струму, є незначною і становить близько 1 %. Однак із загальної кількості смертельних нещасних випадків частка електротравм становить 20-40% і посідає одне з перших місць. Щороку в Україні від електричного струму гине приблизно 1500 осіб. Найбільша кількість випадків електротравматизму, в тому числі зі смертельними наслідками, стається при експлуатації електроустановок напругою до 1000 В, що пов'язано з їх поширенням і відносною доступністю практично для кожного, хто працює на виробництві. Випадки електротравматизму під час експлуатації електроустановок напругою понад 1000 В нечасті, що зумовлено незначним поширенням таких електроустановок і обслуговуванням їх висококваліфікованим персоналом. Основними причинами електротравматизму на виробництві є: випадкове доторкання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування; використання несправних ручних електроінструментів; застосування нестандартних або несправних переносних світильників напругою 220 чи 127 В; робота без надійних захисних засобів та запобіжних пристосувань; доторкання до незаземлених корпусів електроустановок, що опинилися під напругою внаслідок пошкодження чи пробою ізоляції; недотримання правил будови, улаштування, безпечної експлуатації електроустановок та правил експлуатації електрозахисних засобів тощо. Електроустаткування, з яким доводиться мати справу практично всім працівникам на виробництві, становить значну потенційну небезпеку ще й тому, що органи чуття людини не здатні на відстані виявляти наявність електричної напруги. У зв'язку з цим захисна реакція організму виявляється лише після того, як людина потрапила під дію електричної напруги. Проходячи через організм людини, електричний струм справляє на нього термічну, електролітичну, механічну та біологічну дію. Термічна дія струму спричинює опіки окремих ділянок тіла, нагрівання кровоносних судин, серця, мозку та інших органів, через які проходить струм, що призводить до виникнення в них функціональних розладів. Електролітична дія струму характеризується розкладом (електролізом) крові та інших органічних рідин, що викликає суттєві порушення їх фізико-хімічного складу. Механічна дія струму загрожує ушкодженнями (розриви, розшарування тощо) різноманітних тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту. Біологічна дія струму на живу тканину спричиняє небезпечне збудження клітин та тканин організму, що супроводжується мимовільним судомним скороченням м'язів. Таке збудження може призвести до суттєвих порушень і навіть повного припинення діяльності органів дихання та кровообігу. Збудження тканин організму внаслідок дії електричного струму може бути прямим, коли струм проходить безпосередньо через ці тканини, та рефлекторним (через центральну нервову систему), коли тканини не знаходяться на шляху проходження струму. Електротравма - це травма, яка спричинена дією електричного струму чи електричної дуги. За наслідками електротравми умовно поділяють на два види: місцеві електротравми, коли виникає локальне ушкодження організму, та загальні електротравми (електричні удари), коли уражається весь організм унаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем. Приблизний розподіл електротравм за їх видами має такий вигляд: місцеві електротравми - 20 %; електричні удари - 25 %; змішані травми (сукупність місцевих електротравм та електричних ударів) - 55 %. Характерними місцевими електричними травмами є електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні ушкодження та електроофтальмія. Електричний опік - найбільш поширена місцева електротравма (близько 60 %), яка трапляється переважно у працівників, що обслуговують діючі електроустановки. Електричні опіки залежно від умов їх виникнення бувають двох видів: струмові (контактні), коли внаслідок проходження струму електрична енергія перетворюється на теплову, та дугові, які виникають унаслідок дії на тіло людини електричної дуги. Залежно від кількості виділеної теплоти та температури, а також розмірів дуги електричні опіки можуть уражати не лише шкіру, але й м'язи, нерви і навіть кістки. Такі опіки називаються глибинними і гояться вони досить довго. Електричні знаки (електричні позначки) являють собою плями сірого чи блідо-жовтого кольору у вигляді мозоля на поверхні шкіри в місці її контакту зі струмовідними частинами. Металізація шкіри - це проникнення у верхні шари шкіри найдрібніших часточок металу, що розплавляється внаслідок дії електричної дуги. Такого ушкодження зазвичай зазнають відкриті ділянки тіла - руки та обличчя. Ушкоджена ділянка шкіри стає твердою та шорсткою, однак за відносно короткий час вона знову набуває попереднього вигляду та еластичності. Механічні ушкодження - це ушкодження, які виникають унаслідок судомних скорочень м'язів під дією електричного струму, що проходить через тіло людини. Механічні ушкодження виявляються у вигляді розривів шкіри, кровоносних судин, нервових тканин, а також вивихів суглобів і навіть переломів кісток. Електроофтальмія - це ураження очей внаслідок дії ультрафіолетових випромінювань електричної дуги.http://www.tovarro.com/ghits/d/90324/i/10847/pp/1/1?h=QR80CZERfVMYgcpHRRf5ODS3x4dC87_N1nuPVtKCl0ATR5QaNEtoxvVEEdSKZKI2&u=5T9UPPINYPqHwUfNnM-n0t8gl5d14BxgHYC2V40krilxT4ql9_18seD_IKLr9NWkl6QjghhRgyHH6HfFrb7InuP094uJ87fVuNmC67pne15T7fZbJS33wcU-ZdbvKIO-hPcbjabDopwE8xSTNauXiaXZEA-WMFryLUEuxgSWs9cWcGRsTxvx_fRU8m3jtmHqL-k8mJ4Du_Hxig3Ip58P8zMvaUXu5a7p732BI43gNog*http://tovarro.com/?utm_source=informer&utm_medium=text&utm_campaign=add&utm_content=600950 Найбільш небезпечним видом електротравм є електричний удар, який у більшості випадків (близько 80 %, включаючи й змішані травми) призводить до смерті потерпілого. Електричний удар - це збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м'язів. Залежно від наслідків ураження електричні удари умовно поділяють на чотири ступеня: І - судомні скорочення м'язів без втрати свідомості;http://www.marketgid.com/ghits/d/90324/i/6229/pp/1/1?h=KTn6plgCwFQn9KNEruoH3ZZeOq_T4G1yahLXMtjn2XfWzswmyZf7dj9oxVVpMyKj&u=5T9UPPINYPqHwUfNnM-n0mAuSadj0qj4vMACQFIm_EnfeZbtVCB49UVWxYS1H5eKl6QjghhRgyHH6HfFrb7InnShqqYKi-_TNJsy0_HvPq7qVVj1OEfhSO-2Te5xBuenfPk810t05lXzsDR7VYJ9EWUsSJhPdatQxwdKG0Fu7A4D50xH1UlwC7K2Aa4NhCYGL-k8mJ4Du_Hxig3Ip58P8z8zogIK6qUkUuTMYHl3KQw*&k=600946faSMTQ2MTIyODcwNjkxOTYwMDk0NjQ2MQ%3D%3DfbSMzM%3DfcSMTU0MzgwNDljNjc%3DfdSMTU0MzgwNGQ4ZGM%3DfeSfgSMTZhfhSMzA%3DfiSMTQ0fjSMg%3D%3DfkSMjE%3DflSfmSMTI5fnSMTI%3DfoSfpSMzA%3DfqSMTA%3DfrSMw%3D%3DfsSaHR0cDovL3dlc3R1ZGVudHMuY29tLnVhL2dsYXZ5LzM1MjItMzQyLXZpZGktZWxla3RyaWNobmloLXRyYXZtLXByaWNoaW5pLWxldGFsbmloLW5hc2xka3YtdmQtZC1lbGVrdHJpY2hub2dvLXN0cnVtd%245odG1sftSaHR0cDovL3dlc3R1ZGVudHMuY29tLnVhL2tuaWdpLzI2LW9zbm92a%241vaG9yb25pLXByYXRzLWppZGV0c2tpe%2412dHMuaHRtbA%3D%3DfuSaHR0cHM6Ly93d3cuZ29vZ2xlLmNvb%2451Y%248%3DfvSYg%3D%3DfwSMTZhfxSNzVhfySMTQ0faSNzRjfbSfcSMQ%3D%3DfdSNTAwfeSNDAwhttp://usr.marketgid.com/demo/celevie-posetiteli?utm_source=informer&utm_medium=text&utm_campaign=add&utm_content=600946 II - судомні скорочення м'язів з втратою свідомості, але зі збереженням дихання та роботи серця; III - втрата свідомості та порушення серцевої діяльності чи дихання (або обох одночасно); IV - клінічна смерть. Клінічна смерть - це перехідний період від життя до смерті, що настає з моменту зупинки серцевої діяльності та легень і триває 6-8 хв, доки не загинули клітини головного мозку. Після цього настає біологічна смерть, унаслідок чого припиняються біологічні процеси у клітинах і тканинах організму і відбувається розпад білкових структур. Якщо при клінічній смерті негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму та терміново розпочати надання необхідної допомоги (штучне дихання, масаж серця), то існує висока імовірність щодо збереження йому життя. Причинами летальних наслідків від дії електричного струму можуть бути: зупинка серця чи його фібриляція (хаотичне скорочення волокон серцевого м'яза, що призводить до порушення кровообігу); припинення дихання внаслідок судомного скорочення м'язів грудної клітки, що беруть участь у процесі дихання; електричний шок (своєрідна нервово-рефлекторна реакція організму у відповідь на подразнення електричним струмом, що супроводжується розладами кровообігу, дихання, обміну речовин і т. ін.). Можлива також одночасна дія двох або навіть усіх трьох вищеназваних причин. Слід зазначити, що шоковий стан може тривати від кількох десятків хвилин до декількох діб. При тривалому шоковому стані зазвичай настає смерть. 5.2. Вплив електричного струму на організм людини. Характер впливу електричного струму на організм людини, а відтак і наслідки ураження, залежать від цілої низки чинників, які умовно можна поділити на чинники електричного (сила струму, напруга, опір тіла людини, вид та частота струму) та неелектричного характеру (тривалість дії струму, шлях проходження струму через тіло людини, індивідуальні особливості людини, умови навколишнього середовища тощо). Сила струму, що проходить через тіло людини, є основним чинником, який обумовлює наслідки ураження. Різні за величиною струми справляють відповідний вплив на організм людини. Розрізняють три основних порогових значення сили струму: - пороговий відчутний струм - найменше значення електричного струму, при проходженні якого через тіло людини виникають відчутні подразнення; - пороговий невідпускаючий струм - найменше значення електричного струму, яке зумовлює судомні скорочення м'язів руки, в котрій затиснутий провідник, що унеможливлює самостійне звільнення людини від дії струму; - пороговий фібриляційний (смертельно небезпечний) струм - найменше значення електричного струму, що спричинює при проходженні через тіло людини фібриляцію серця. У табл. 3.5 наведено порогові значення сили струму при його проходженні через тіло людини по шляху "рука - рука" або "рука - ноги".http://www.marketgid.com/ghits/d/90324/i/10847/pp/1/1?h=j71Iz9Xa_k6XOpsWMtpHhDS3x4dC87_N1nuPVtKCl0AXPLlZaVSD3qcuVNFM_tBt&u=5T9UPPINYPqHwUfNnM-n0q25nxLuYgfW8jg7qCRyZ1XCZ4f1axiiikZ2dfQQ_wxil6QjghhRgyHH6HfFrb7InuP094uJ87fVuNmC67pne15oYItN6n2n4Q6jQ6QDFUo9kAiroDkVBN-bCtwFDHJUvV1DvS8xNrYqTq1QJe2z4Z6jOs59yW3ZUNco7SCbrzIqL-k8mJ4Du_Hxig3Ip58P8zMvaUXu5a7p732BI43gNog*http://usr.marketgid.com/demo/celevie-posetiteli?utm_source=informer&utm_medium=text&utm_campaign=add&utm_content=600950 Таблиця 3.5. Порогові значення змінного та постійного струму

13:14 24.04.2026

 Надання домедичної допомоги

 Надання домедичної допомоги У результаті виникнення й розвитку будь-якої надзвичайної ситуації можуть з'явитися постраждалі або навіть жертви. Характер надзвичайної ситуації не дає змоги заздалегідь підготувати ресурси, необхідні для надання медичної допомоги (медичний персонал, медикаменти, лікувальні установи, спеціалізований транспорт). У зв'язку з цим постає питання про надання першої допомоги потерпілим. Долікарська  допомога надається безпосередньо на місці травмування або поблизу від нього з використанням підручних засобів. Якщо людина постраждала в результаті надзвичайної ситуації, треба передусім звільнити її, винести з небезпечної зони, вжити потрібних заходів щодо відновлення життєво важливих функцій організму і запобігти ускладненням, що становлять загрозу для життя людини. Вчасно й правильно здійснена долікарська допомога рятує життя потерпілому і попереджає розвиток несприятливих результатів.  При організації надання долікарської допомоги особливу увагу необхідно звернути на її своєчасність, зокрема при травмах, що супроводжуються кровотечею, шоком, асфіксією, втратою свідомості, отруєнням. В обсязі долікарської  допомоги особливого значення набуває виконання таких заходів, як зупинення зовнішньої кровотечі за допомогою тампонів, перев'язувальних пакетів, накладення джгута (закручення за допомогою підручних засобів), введення знеболювальних засобів, усунення асфіксії, проведення штучного дихання, непрямий масаж серця з метою відновлення серцевої діяльності, закриття поверхні рани пов'язкою тощо. Не менш важливим етапом надання долікарської допомоги постраждалому є раціональне його транспортування до лікарської установи, де йому буде надано кваліфіковану медичну допомогу. Перша допомога — це комплекс простих термінових дій, спрямованих на збереження здоров'я і життя потерпілого. При наданні долікарської  допомоги необхідно: 1) керуватися принципами правильності, доцільності, швидкості, продуманості, рішучості, спокою; 2) дотримуватись послідовності таких дій: • усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров'ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої зони чи з приміщення, що горить, погасити палаючий одяг, дістати з води); • оцінити стан потерпілого, визначити характер і тяжкість травми, що становить найбільшу загрозу життю потерпілого, і послідовність заходів щодо його рятування; • виконати необхідні дії щодо рятування потерпілого в порядку терміновості (забезпечити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо); • викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів для транспортування потерпілого в найближчу медичну установу; • підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника, пам'ятаючи, що зробити висновок про смерть потерпілого має право лише лікар. Людина, яка надає долікарську допомогу, повинна вміти: • оцінити стан потерпілого і визначити, якої допомоги насамперед він потребує; • забезпечити вільну прохідність верхніх дихальних шляхів; • зробити штучне дихання "із рота в рот" або "із рота в ніс" та зовнішній масаж серця й оцінити їх ефективність; • зупинити кровотечу накладанням джгута, стисної пов'язки або пальцевим притискуванням судин; • накласти пов'язку при пошкодженні (пораненні, опіку, кровотечі, відмороженні, травмі); • іммобілізувати пошкоджену частину тіла при переломі кісток, важкій травмі, термічному ураженні; • надати допомогу при тепловому і сонячному ударах, утопленні, отруєнні, блюванні, втраті свідомості; • використати підручні засоби при перенесенні, завантаженні і транспортуванні потерпілого; • визначити необхідність транспортування потерпілого машиною швидкої допомоги чи попутним транспортом; • користуватися аптечкою швидкої допомоги. Унаслідок різних травм, сильного болю, втрати крові, нестачі кисню в організмі, при замерзанні та перегріві тощо можливе ураження центру свідомості — мозку. Припинення надходження до легень повітря має назву асфіксія, в результаті чого дихання припиняється, людина непритомніє, може зупинитися серце і настати смерть.  

13:10 24.04.2026

Гігієна праці, медичні огляди. Профілактика професійних захворювань і отруєнь.

Гігієна праці, медичні огляди. Профілактика професійних захворювань і отруєнь.

13:06 24.04.2026

. Мінна безпека

4.1. Мінна безпека Через активні бойові дії у різних частинах країни зростає небезпека від вибухонебезпечних предметів для нашого життя. Шкода, якої можуть завдати ці предмети, непоправна та навіть смертельна. Нижче ви знайдете корисні матеріали для дорослих та дітей, що допоможуть пояснити дитині у легкій та розважальній формі про правильну поведінку, а вам пригадати вкрай важливі правила мінної безпеки. Мінна безпека. Що потрібно знати та виконувати

13:01 24.04.2026