A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Микуличинський ліцей Яремчанської міської ради
Івано-Франківська область

Методичні рекомендації для дітей з ООП

Співпраця вчителя-логопеда з батьками у дошкільних начальних закладах

Співпраця вчителя-логопеда з батьками

Сім’я та дошкільний навчальний заклад компенсуючого типу – два важливі, тісно взаємопов’язані між собою інститути соціалізації дитини, в яких відбувається становлення та формування повноцінної гармонійної особистості. Саме потребами сьогодення продиктована необхідність якомога тісніше поєднувати родинне й суспільне дошкільне виховання.

У ст. 8 Закону України „Про дошкільну освіту” зазначається, що сім’я зобов’язана сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечити відповідну освіту її в сім’ї. Також наголошено, що відвідування дитиною дошкільного навчального закладу не звільняє сім’ю від обов’язку виховувати, розвивати і навчати її в родинному колі, адже батьки, або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання та навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров’я, людської гідності.

Особливе значення в умовах логопедичної групи має співпраця вчителя-логопеда з батьками. Успішність корекційно-розвивального навчання насамперед визначається тим, наскільки чітко продумана, організована та реалізована наступність у роботі вчителя-логопеда, вихователів та батьків.

Вибір можливих форм та видів спільної роботи залежить від багатьох чинників: життєвої компетенції батьків, їх соціального та освітнього рівня, бажання співпрацювати. Педагогу слід враховувати сімейне оточення дитини, кількість дітей у родині та їхню стать, знати, чия роль у сім’ї є провідною (матері чи батька), повною чи неповною, благополучною чи ні є та чи інша родина, обов’язково звертати увагу на інтереси, запити, цінності, освітньо-культурний рівень, соціальне й матеріальне становище сімей, активніше залучаючи їх до участі у психолого-педагогічному процесі спеціального дошкільного навчального закладу, навчально-виховної та корекційно-розвивальної роботи зокрема.

Умовно можна виділити такі основні форми роботи вчителя-логопеда з батьками: індивідуальні, групові, колективні та масові.

Індивідуальні форми роботи здійснюються шляхом безпосереднього спілкування з батьками однієї дитини: виконання батьками завдань за зошитами індивідуальної роботи з дітьми, проведення бесід, консультацій для батьків, перегляд батьками індивідуальних занять учителя-логопеда, заповнення зошита взаємозв’язку .

Групові форми роботи проводяться з батьками у межах даної логопедичної групи: оформлення стендів для батьків, виготовлення папок-пересувок „Педагогічна вітальня”, „Навчаємося разом”, „Учитель-логопед рекомендує”, створення бібліотечки дитячої та спеціальної логопедичної літератури, спільна підготовка до свят, проведення екскурсій (педагоги, батьки, діти), допомога батьків у підборі матеріалу для виготовлення логопедичних альбомів і наочних посібників, виготовлення скриньок запитань, проведення анкетування, батьківських зборів, відкритих підгрупових та фронтальних занять, організація дискусій, фоно та ігротеки (обмін дисками з аудіофайлами та розвивальними іграми), створення усного батьківського журналу, організація вечорів запитань та відповідей, проведення спільних занять „Батьки – діти”.

Колективні форми роботи здійснюються шляхом спілкування з батьками дітей усіх логопедичних груп дошкільного навчального закладу: проведення анкетування, загальних батьківських зборів, колективних бесід, організація дискусій, залучення батьків до вирішення проблемних ситуацій та завдань, проведення тематичних вечорів, ділових ігор, круглих столів, презентацій науково-методичної та популярної літератури для батьків.

Масові форми роботи проводяться педагогами з батьками і дітьми всього дошкільного навчального закладу: залучення батьків до підготовки, організації, участі у святах „Батьки і діти”, „Родинні гостини”, іграх-розвагах, спортивних святах, вікторинах, вечорах дозвілля, „Днях відкритих дверей”, „Родинному мосту”, семінарах-практикумах, круглих столах, конференціях, виїзних засіданнях, лекторіях за участю науковців, практичних психологів та медиків, працівників соціальних служб.

Стосунки вчителя-логопеда та батьків з перших днів знайомства мають будуватися на засадах відвертості та взаєморозуміння.

Перші групові батьківські збори проводяться у кінці вересня, де окреслюється коло питань, пов’язаних із:

  • розширенням знань батьків про мовленнєвий дефект, його прояви та можливості подолання;
  • поясненням важливості та необхідності спеціальної освіти дітей в умовах молодшої логопедичної групи;
  • ознайомленням з внутрішнім розкладом роботи ДНЗ, із загальними навчально-виховними та корекційно-розвивальними завданнями закладу;
  • знайомством із плануванням та організацією роботи вчителя-логопеда та вихователів на рік;
  • наданням інформації щодо змісту логопедичних занять у перший період навчання.

У середині навчального року проводяться другі батьківські збори, де:

  • підбиваються підсумки роботи за перше півріччя;
  • простежується динаміка розвитку дітей;
  • відбувається оцінка (насамперед позитивна) ролі кожної сім’ї у системі комплексного корекційно-розвивального впливу.

У кінці навчального року проводяться треті батьківські збори, на яких:

  • підводяться підсумки проведеної роботи;
  • надаються рекомендації щодо особливостей подальшого корекційного навчання;
  • нагадується про можливість розвитку мовлення в оздоровчо-літній період у домашніх умовах.

Учитель-логопед розповідає про важливість закріплення набутих мовленнєвих умінь та навичок у домашніх умовах, для чого слугують зошити для індивідуальної роботи, у яких пропонуються багатоваріативні ігри з мовленнєвими завданнями та ігрові вправи. Вчитель-логопед пояснює мету та способи виконання домашніх завдань, повідомляє, на що саме слід звертати увагу вдома, наголошує на важливості активної участі батьків у оформленні зошита дитини, виготовлення разом із нею потрібного дидактичного матеріалу.

Коли безпосереднє спілкування з батьками утруднене в силу певних обставин (сімейних, робочих моментів тощо) через зошит взаємозв’язку встановлюється письмовий зв’язок із батьками.

У процесі індивідуальних бесід учитель-логопед розповідає про особливості мовленнєвого розвитку дитини, її сильні та слабкі сторони, пропонує прослухати аудіозаписи відповідей дошкільника, звертає увагу на можливі труднощі у процесі корекційного навчання, нагадує про важливість виконання домашніх завдань за зошитом для індивідуальної роботи.

Учителем-логопедом проводяться консультації для батьків щодо мовленнєвого та загального психофізичного розвитку дитини. Вони можуть бути епізодичними чи регулярними. Консультації дають змогу глибоко висвітлити більш вузькі питання навчально-виховного процесу.

У роздягальні передбачені стенди для батьків із корисною інформацією: „Граємо з дитиною всією родиною”, де подано рекомендації батькам щодо занять з дітьми вдома, а також „Корисні поради”, де освітлено рекомендації спеціалістів (учителя-логопеда, вихователів та практичного психолога) щодо оформлення і наповнення ігрового куточка дитини вдома, придбання корисної як дитячої, так і науково-методичної та популярної літератури тощо.

Таким чином, ефективність корекційної роботи з виправлення мовленнєвих вад, гармонійний розвиток дитячої особистості багато в чому залежить від творчого співробітництва вчителя-логопеда з батьками, від вміло налагоджених професійних та особистісних відносин, чіткого та свідомого розуміння поставлених навчально-виховних і корекційно-розвивальних завдань. Тільки за умови активної та свідомої допомоги батьків молодшому дошкільнику із ЗНМ ефективність логопедичного впливу буде повнішою, глибшою та успішнішою.

 

 Взаємозв'язок роботи логопеда і батьків

Взаємозв'язок роботи логопеда і батьків

Особливе значення у складі корекційного процесу в спеціальному освітньому класі , призначеного для дітей з порушення мови , є взаємозв'язок роботи логопеда і батьків. Головною вимогою для досягнення високої ефективності корекційних занять є необхідність у безпосередніх відносинах логопеда і батьків. Внаслідок цього в кожному виді взаємодії з батьками необхідно відшукати і відзначити шляхи спільної роботи , мотивуючі дитини в особистісному , мовному і пізнавальному формуванні .

Форми взаємозв'язку роботи батьків і логопеда

Спільні форми роботи батьків і педагога можуть бути таких видів як свята з мовної спрямованістю , батьківські збори та консультаційні заходи.

 Батьківські збори є продуктивним видом спілкування педагога- логопеда і батьків , тому що на зборах логопед планомірно доводить до відома батьків завдання, методи і склад корекційної роботи з молодшими школярами . Батьківські збори дають можливість ознайомити батьків з багатьох питань , які стосуються розвитку мови у дітей, а також підключення батьків до ініціативної активності в корекційної діяльності .

Консультаційні групові заходи дають можливість ознайомлення батьків у теоретичній і практичній сферах корекційних питань, навчання і виховання дітей. У консультаціях можуть брати участь медики та психологи. Ці заходи повинні бути побудовані таким чином , щоб зацікавити батьків у плідній співпраці для вирішення проблем виховного і розвиваючого процесів їх дітей.

По закінченні навчального року логопедом проводяться мовні свята , що показують успіхи учнів . У підготовці цих свят бере участь викладач музики , а також залучаються до активної участі батьки. Такі свята стимулюють до розвитку комунікації дітей , збільшення їх рівня самооцінки , повторення і запам'ятовування освоєного навчального матеріалу , а також дають можливість батькам побачити підсумки своєї діяльності та результативність педагогічного процесу логопеда щодо виправлення мовних дефектів у школярів .

Індивідуальні форми роботи з батьками : співбесіди , анкетування , консультації , застосування літератури містить вправи , завдання для роботи вдома і використання логопедичних щоденників , присутність на показових логопедичних заняттях .

Істотне місце у взаємодії сім'ї та педагога- логопеда займає анкетування рідних дитини. Анкетування дає можливість збору відомостей про склад сім'ї , продуктивність діяльності батьків у наданні допомоги у розвитку дітей , а також їх помилки.

Педагог доводить до відома батьків результати і зміст мовного дефекту дитини. При цьому дієві бесіди батьків з педагогом. При первинному співбесіді наводяться факти виховання та утримання дитини в сім'ї , а також коло його інтересів і занять . Педагогу необхідно врахувати всі аспекти побоювань і скарг батьків дитини , їх погляд і готовність до вирішення проблем в розвитку мови. Такі співбесіди важливі не тільки для логопеда , а й для батьків. Вірне побудова бесіди і її атмосфера будуть впливати на співпрацю в майбутньому.

Консультації допомагають у пошуку відповідей на зустрічаються питання , придбати пакет рекомендацій , в якому висвітлюються практичні прийоми навчання вдома .

Важливим видом взаємної діяльності батьків і логопеда є персональний щоденник логопеда . Цей щоденник ведеться спільно з батьками. Він необхідний для записів домашніх завдань , а також батько може внести до нього будь-яке питання або сумнів з приводу роботи дитини .

Наочна форма взаємодії з батьками. Для спонукання активності батьків , їх просвіти та практичної допомоги логопед своєму розпорядженні ознайомчий наочний матеріал на спеціальному стенді. Цей матеріал може міняти свій зміст не один раз протягом року.

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень