A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Микуличинський ліцей Яремчанської міської ради
Івано-Франківська область

Освіта дітей з особливими освітніми потребами

https://rada.info/upload/users_files/20556142/ae6df1e1710099146d532c269230aedd.docx

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 609 від 08 червня 2018 року

Пpo затвердження Примірного положення
про команду психолого-педагогічного супроводу
дитини з особливими освітніми потребами
в закладі загальної середньої та дошкільної освіти

Відповідно до статті 20 Закону України «Про освіту», пункту 4 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 630 (із змінами), та з метою створення оптимальних умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами з урахуванням їхніх індивідуальних потреб та можливостей, забезпечення психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних групах та класах з інклюзивним навчанням НAКАЗУЮ:

1. Затвердити Примірне положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти, що додається.

2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Кононенко Ю. Г.) забезпечити розміщення цього наказу на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України.

3. Рекомендувати Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій довести наказ до відома керівників закладів загальної середньої та дошкільної освіти.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника міністра Хобзея П.К.

Міністр                   Л. М. Гриневич

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Міністерства освіти і науки України
від 08.06.2018 року № 609

ПРИMIPHE ПОЛОЖЕННЯ
про команду психолого-педагогічного супроводу дитини
з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти

І. Загальні положення

1. Це Положення визначає основні принципи, завдання та функції, а також порядок організації діяльності команди психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами (далі - Команда супроводу), які здобувають освіту в умовах інклюзивного навчання в закладах загальної середньої та дошкільної освіти.

2. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

  • індивідуальна навчальна програма - документ (частина ІПР), який окреслює коло знань, умінь та навичок, що підлягають засвоєнню з кожного окремого навчального предмету у процесі навчання у закладі загальної середньої освіти з метою реалізації індивідуальної освітньої траєкторії дитини з особливими освітніми потребами (далі дитини з ООП). Містить перелік тем матеріалу, що вивчається, рекомендації щодо кількості годин на кожну тему, час, відведений на вивчення всього курсу;
  • індивідуальний освітній план - документ (частина ІПP), що визначає послідовність, форму і темп засвоєння дитиною з ООП у закладі дошкільної освіти компонентів освітньої програми з метою реалізації її індивідуальної освітньої траєкторії.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Законі України “Про освіту”.

3. Персональний склад Команди супроводу затверджується наказом керівника закладу освіти, в якому здобувають освіту діти з ООП.

4. Команда супроводу дитини з ООП співпрацює з ІРЦ з питань надання корекційно-розвиткових послуг та методичного забезпечення її діяльності.

5. Заклад освіти на підставі Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти розробляє власне положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами.

ІІ. Склад учасників Команди супроводу

1. Склад Команди супроводу визначається з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП.

2. До складу Команди супроводу дитини з ООП входять:

У закладі загальної середньої освіти:

  • постійні учасники: директор або заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель початкових класів (класний керівник), вчителі, асистент вчителя, практичний психолог, соціальний педагог, вчитель-дефектолог (з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП), вчитель-реабілітолог та батьки або законні представники (далі - батьки) дитини з ООП тощо;
  • залучені фахівці: медичний працівник закладу освіти, лікар, асистент дитини, спеціалісти системи соціального захисту населення, служби у справах дітей тощо.

У закладі дошкільної освіти:

  • постійні учасники: директор або вихователь-методист, вихователь, асистент вихователя, практичний психолог, соціальний педагог, вчитель-дефектолог (з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП), вчитель-реабілітолог та батьки дитини з ООП тощо;
  • залучені фахівці: медичний працівник закладу освіти, лікар, асистент дитини, спеціалісти системи соціального захисту населення, служби у справах дітей тощо.

ІІІ. Принципи діяльності Команди супроводу

1. Основними принципами діяльності Команци супроводу є:

  • повага до індивідуальних особливостей дитини з ООП;
  • дотримання інтересів дитини з OOH, недопущення дискримінації та порушення її прав;
  • командний підхід;
  • активна співпраця з батьками дитини з ООП, залучення їх до освітнього
  • процесу та розробки IПP;
  • конфіденційність та дотримання етичних принципів;
  • міжвідомча співпраця.

IV. Завдання Команди супроводу

1. Команда супроводу виконує наступні завдання:

  • збір інформації про особливості розвитку дитини, її інтереси, труднощі, освітні потреби на етапах створення, реалізації та моніторингу виконання ІПP;
  • визначення напрямів психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, що можуть бути надані в межах закладу освіти на підставі висновку ІРЦ, та забезпечення надання цих послуг;
  • розроблення ІПР для кожної дитини з ООП та моніторинг її виконання з метою коригування та визначення динаміки розвитку дитини;
  • надання методичної підтримки педагогічним працівникам закладу освіти з організації інклюзивного навчання;
  • створення належних умов для інтеграції дітей з ООП в освітнє середовище;
  • проведення консультативної роботи з батьками дітей з ООП щодо особливостей їх розвитку, навчання та виховання;
  • проведення інформаційно-просвітницької роботи у закладі освіти серед педагогічних працівників; батьків і дітей з метою недопущення дискримінації та порушення прав дитини; формування дружнього та неупередженого ставлення до дітей з ООП.

V. Основні функції учасників Команди супроводу

Адміністрація закладу освіти (директор або заступник директора з навчально-виховної роботи/вихователь-методист):

  • формування складу Команди супроводу;
  • призначення відповідальної особи щодо координації розроблення ІПР;
  • організація роботи Команди супроводу;
  • контроль за виконанням висновку ІРЦ;
  • залучення фахівців (в тому числі фахівців ІРЦ) для надання психолого-
  • педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з ООП;
  • контроль за виконанням завдань учасниками Команди супроводу своїх функцій;
  • розроблення спільно з іншими учасниками Команди супроводу індивідуального навчального плану дитини з ООП;
  • залучення батьків дитини з ООП до розроблення і погодження ІПР;
  • оцінка діяльності педагогічних працівників, залучених до реалізації ІПР;
  • моніторинг виконання ІПР.

Практичний психолог:

  • вивчення та моніторинг психічного розвитку дитини з ООП;
  • психологічний супровід дитини з ООП;
  • надання корекційно-розвиткових послуг дитині з ООП згідно з IПP¹;
  • надання рекомендацій, консультацій та методичної допомоги педагогічним працівникам закладу освіти у роботі з дитиною з ООП;
  • консультативна робота з батьками дитини з ООП;
  • просвітницька робота щодо формування психологічної готовності в учасників освітнього процесу до взаємодії в інклюзивному середовищі.

¹Проведення корекційно-розвиткових занять практичним психологом, учителем-дифектологом здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Соціальний педагог:

  • соціально-педагогічний патронаж дитини з ООП та її батьків;
  • виявлення соціальних проблем, які потребують негайного вирішення, при потребі, направлення до відповідних фахівців з метою надання допомоги;
  • вивчення соціальних умов розвитку дитини з ООП;
  • соціалізація дитини з ООП, адаптація її у новому колективі;
  • інформування дитини з ООП та її батьків про мережу закладів позашкільної освіти, залучення дитини до участі в гуртках, секціях з урахуванням її можливостей;
  • надання рекомендацій учасникам освітнього процесу щодо шляхів ефективної інтеграції дитини з ООП в колектив однолітків, формування позитивного мікроклімату в дитячому колективі, подолання особистісних, міжособистісних конфліктів;
  • захист прав дитини з ООП, за відповідним дорученням представлення її інтересів у відповідних органах та службах.

Вчителі-дефектологи (вчитель-логопед, сурдопедагог, тифлопедагог, олігофренопедагог), вчитель-реабілітолог:

  • надання корекційно-розвиткових послуг дитині з ООП, згідно ІПP;
  • моніторинг досягнень у відповідній сфері розвитку дитини, згідно ІПР;
  • надання рекомендацій педагогічним працівникам щодо особливостей організації освітнього процесу, реалізації корекційно-розвиткових цілей в процесі навчання, технології для досягнення кінцевих цілей навчання, визначених в ІПР та застосування адаптацій (модифікацій);
  • консультативна робота з батьками дитини з ООП;

Вчитель початкових класів (класний керівник), вчителі предметів/вихователь:

  • забезпечення освітнього процесу дитини з ООП з урахуванням особливостей її розвитку та ІПP;
  • підготовка інформації для учасників засідання Команди супроводу про особливості навчально-пізнавальної діяльності дитини з ООП, її сильні сторони та потреби; результати виконання дитиною навчальної програми/освітнього плану;
  • участь у підготовці індивідуального навчального плану дитини з ООП;
  • розробка індивідуальної навчальної програми в закладі загальної середньої освіти та індивідуального освітнього плану в закладі дошкільної освіти;
  • визначення спільно з іншими педагогічними працівниками рівня Досягнення кінцевих цілей навчання; передбачених ІПP;
  • створення належного мікроклімату в колективі;
  • надання інформації батькам про стан засвоєння навчальної програми/освітнього плану дитиною з ООП.

Асистент вчителя/вихователя:

  • спостереження за дитиною з метою вивчення її індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та потреб;
  • участь в організації освітнього процесу дитини з ООП;
  • участь у розробці ІПP;
  • участь у підготовці індивідуального навчального плану та індивідуальної навчальної програми/індивідуального освітнього плану (для закладів дошкільної освіти);
  • адаптація освітнього середовища; навчальних Матеріалів відповідно до потенційних можливостей та з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини з ООП;
  • оцінка спільно з вчителем/вихователем рівня досягнення кінцевих цілей навчання, передбачених ІПР;
  • підготовка інформації для учасників засідання Команди супроводу за результатами спостереження за дитиною щодо її індивідуальних особливостей, інтересів та потреб;
  • надання інформації батькам, педагогічним працівникам щодо особливостей розвитку дитини з ООП.

Батьки дитини з ООП:

  • доведення інформації про дитину (стиль, спосіб навчання, успіхи, труднощі у виконанні домашніх завдань);
  • прийняття участі у роботі Команди супроводу, в тому числі залучення до складання ІПP;
  • створення умов для навчання, виховання та розвитку дитини.

Медичний працівник закладу освіти:

  • інформування учасників Команди супроводу про стан здоров’я дитини та її психофізичні особливості;
  • за необхідністю, здійснює збір додаткової інформації від батьків, закладу охорони здоров’я щодо стану здоров’я дитини.

VI. Організація роботи Команди супроводу

1. Загальне керівництво Командою супроводу дітей з ООП покладається на директора або заступника директора з навчально-виховної роботи/вихователя-методиста, який несе відповідальність за виконання покладених на Команду завдань та розподіл функцій між її учасниками.

2. Робота Команди супроводу здійснюється в межах основного робочого часу працівників.

3. Однією з організаційних форм діяльності Команди супроводу є засідання її учасників, яке проводиться не менше трьох разів протягом. навчального року.

За потреби скликаються позачергові засідання. Ініціювати позачергове засідання Команди супроводу може будь-хто з її учасників.

4. Головою засідання Команди супроводу є директор або заступник Директора з навчально-виховної роботи в закладі загальної середньої освіти, вихователь-методист в закладі дошкільної освіти.

5. Рішення засідання Команди супроводу приймаються за результатами колегіального обговорення інформації кожного її учасника відкритим голосуванням (за умови присутності на засіданні не менше 2/3 від загального складу).

6. Рішення засідання Команди супроводу оформляється протоколом, який веде секретар засідання. Протокол засідання підписується головою, секретарем та всіма учасниками засідання.

7. Секретар призначається із числа складу постійних учасників Команди супроводу.

VII. Організація надання психолога-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дитині з особливими освітніми потребами

1. Відповідно до висновку ІРЦ, індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності), результатів понятого-педагогічного вивчення дитини Команда супроводу складає індивідуальну програму розвитку дитини з ООП впродовж 2-х тижнів з моменту початку освітнього процесу.

ІПР погоджується батьками та затверджується керівником закладу освіти.

2. Команда супроводу переглядає ІПР з метою її коригування та визначення прогресу розвитку дитини у закладі загальної середньої освіти двічі на рік (у разі потреби  частіше); у закладі дошкільної освіти - тричі на навчальний рік (у разі потреби частіше).

3. Відповідно до особливостей розвитку дитини з ООП Команда супроводу розробляє індивідуальний навчальний план та індивідуальну навчальну програму в закладі загальної середньої освіти та індивідуальний освітній план з закладі дошкільної освіти.

4. Команда супроводу визначає способи адаптації (у разі необхідності модифікації) освітнього середовища, навчальних матеріалів відповідно до потенційних можливостей та з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини з ООП.

5. Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг здійснюється шляхом проведення індивідуальних і групових занять.

6. У разі виникнення труднощів у реалізації ІПР, Команда супроводу звертається до фахівців ІРЦ щодо надання методичної допомоги.

7. Команда супроводу формує та узгоджує з батьками розклад корекційно-розвиткових занять дитини з ООП.

8. Корекційно-розвиткові заняття згідно з ІПР проводяться педагогічними працівниками закладу освіти та (або) залученими фахівцями ІРЦ, інших установ/закладів, фізичними особами, які мають право здійснювати освітню діяльність у сфері освіти.

Директор департаменту
загальної середньої та дошкільної освіти                                      Ю. Г. Кононенко

 

https://rada.info/upload/users_files/20556142/0f347b45d038f8be3f147cbfc92ce41e.doc

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 9 серпня 2017 р. № 588

ЗМІНИ,
що вносяться до Порядку організації інклюзивного
навчання у загальноосвітніх навчальних закладах

1. У пункті 3:

1) в абзаці першому слова “з вадами фізичного” замінити словами “з порушеннями фізичного, інтелектуального”, а слова “, в тому числі дітей-інвалідів” виключити;

2) в абзаці другому слово “вадами” замінити словом “порушеннями”;

3) в абзаці п’ятому слово “кадрами” замінити словом “працівниками”.

2. Пункти 4 і 8 викласти у такій редакції:

“4. Керівник загальноосвітнього навчального закладу на підставі заяви батьків або законних представників дитини з особливими освітніми потребами, висновку психолого-медико-педагогічної консультації та за підтримки відповідного органу управління освітою організовує клас з інклюзивним навчанням, створює необхідну матеріально-технічну та навчально-методичну базу, здійснює добір відповідних педагогічних працівників тощо.”;

“8. Для забезпечення ефективності навчально-виховного процесу у класі з інклюзивним навчанням кількість учнів з особливими освітніми потребами становить:

одна — три дитини із числа дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, зниженим зором чи слухом, легкими інтелектуальними порушеннями тощо;

не більш як двоє дітей із числа дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення, у тому числі з дислексією, розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку) або тих, що пересуваються на візках.”.

3. У пункті 9 слово “МОНмолодьспортом” замінити словом “МОН”.

4. Абзаци перший і другий пункту 10 викласти у такій редакції:

“10. Навчально-виховний процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до робочого навчального плану загальноосвітнього навчального закладу, складеного на основі типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.

Відповідно до особливостей інтелектуального розвитку учня може розроблятися індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма.”.

 

5. Пункт 11 доповнити абзацами такого змісту:

“Корекційно-розвиткова робота — комплекс заходів із системного психолого-педагогічного супроводження дітей з особливими освітніми потребами у процесі навчання, що спрямований на корекцію  порушень шляхом розвитку пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, мовлення та особистості дитини. Корекційно-розвиткова робота проводиться як корекційно-розвиткові заняття за напрямами відповідно до індивідуальних особливостей учня.

Тривалість групового корекційно-розвиткового заняття становить
35—40 хвилин, індивідуального — 20—25 хвилин. Групи наповнюваністю два — шість учнів комплектуються відповідним спеціалістом з урахуванням однорідності порушень та рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації.

Корекційно-розвиткові заняття проводяться вчителями-дефектологами (корекційними педагогами) та практичними психологами.”.

6. Пункти 12 і 13 викласти у такій редакції:

“12. Відповідно до індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності на кожного учня з особливими освітніми потребами складається індивідуальна програма розвитку за формою згідно з додатком, яка забезпечує індивідуалізацію навчання, визначає конкретні навчальні стратегії та підходи.

В індивідуальній програмі розвитку зазначається загальна інформація про учня, наявний рівень знань і вмінь, динаміку розвитку, адаптацію навчального матеріалу, технічні пристосування, додаткові послуги (корекційно-розвиткові заняття), визначені  на підставі висновку психолого-медико-педагогічної консультації.

Індивідуальна програма розвитку розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків учня або його законних представників, затверджується керівником загальноосвітнього навчального закладу і підписується батьками або законними представниками та переглядається двічі на рік (у разі потреби частіше) з метою її коригування.

13. В індивідуальній програмі розвитку зазначається кількість годин та напрями проведення корекційно-розвиткових занять, визначені психолого-медико-педагогічною консультацією з урахуванням особливостей психофізичного розвитку учня та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема:

три — п’ять годин — для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, зниженим зором чи слухом, легкими інтелектуальними порушеннями;

п’ять — вісім годин — для дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення, розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку тощо).

Години, визначені для проведення корекційно-розвиткових занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження учнів з особливими освітніми потребами. Корекційно-розвиткові заняття проводяться з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності учня.”.

7. У пункті 14:

1) слово “індивідуальних” виключити;

2) доповнити пункт абзацом такого змісту:

“Освітні та соціальні потреби дітей із складними порушеннями розвитку під час їх перебування в загальноосвітньому навчальному закладі задовольняються соціальними працівниками, батьками або особами, уповноваженими ними.”.

8. В абзаці першому пункту 15 слово “індивідуальною” виключити.

9. Доповнити Порядок додатком такого змісту:

“Додаток
до Порядку

ІНДИВІДУАЛЬНА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ

1. Період виконання ___________________________________________

2. Загальні відомості про учня:

прізвище, ім’я, по батькові ______________________________________

дата народження ______________________________________________

повне найменування загальноосвітнього навчального закладу, в якому навчається учень __________________________________________________

рік навчання _________________________________________________

3. Відомості про особливості розвитку учня (особливі освітні потреби, стан здоров’я, фізичний і мовленнєвий розвиток, когнітивну, емоційно-вольову сферу, навчальну діяльність)

Порядковий номер

Дата

Короткий зміст

Джерело інформації

 

4. Наявний рівень знань і вмінь учня

Потенційні можливості

Потреби

 

5. Додаткові освітні та соціальні потреби учня (додаткова підтримка асистента вчителя,  супровід соціальним працівником, робота з вчителем- дефектологом, вчителем-логопедом тощо)

 Так (зазначити потреби) __________________________________________

 Ні

6. Психолого-педагогічна допомога, що надається під час проведення  у позаурочний час корекційно-розвиткових занять

Найменування заняття

Фахівець, який проводить заняття

Місце проведення
заняття

Дата проведення  заняття

Періодичність

 

7. Характеристика учня

Сфера розвитку

Стисла характеристика

Заплановані дії

Очікувані результати/уміння

Емоційно-вольова

 

 

 

Фізична

 

 

 

Когнітивна

 

 

 

Мовленнєва

 

 

 

Соціальна

 

 

 

8. Навчальні предмети (у разі, коли потенційні можливості учня не дають змоги засвоїти навчальну програму, що призводить до необхідності розроблення адаптованої або модифікованої програми)

Поряд-
ковий
номер

Навчальний предмет

Програма

адаптована

модифікована

Звільнення від вивчення окремих навчальних предметів

 Так (зазначити предмет (предмети) ____________________________

 Ні

9. Адаптація (необхідне підкреслити)

Пристосування середовища: доступність, інтенсивність освітлення, зменшення рівня шуму в класі, приміщення для усамітнення, інше _________________________________________________________________

Психолого-педагогічна адаптація: збільшення часу на виконання завдань, чергування видів діяльності, виконання завдань за зразком, вид та частота релаксації, використання засобів концентрації уваги, інше _________________________________________________________________

Адаптація навчального матеріалу: адаптація навчальних посібників, наочних матеріалів, картки-підказки, використання друкованих текстів з різним розміром шрифтів, інше ______________________________________

Необхідне спеціальне обладнання

 Так (зазначити обладнання) ___________________________________

 Ні

 

10. Індивідуальний навчальний план

Індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма розробляються відповідно до особливостей інтелектуального розвитку учня.

Індивідуальний навчальний план визначає перелік предметів та кількість годин для їх вивчення.

Навчальний предмет ___________________________________________

Цілі навчання

Зміст

Педагогічні технології, спрямовані на досягнення мети

Оцінювання знань,
які засвоїв учень
за рік/півріччя

 

11. Джерела інформації в процесі розроблення індивідуальної програми розвитку:

 висновок психолого-медико-педагогічної консультації

 попередня індивідуальна програма розвитку

 батьки/опікуни

 учень

 інші _______________________________________________________

12. Члени групи з розроблення індивідуальної програми розвитку

Прізвище, ім’я,
по батькові

Найменування посади

Підпис

 

13. Узгодження індивідуальної програми розвитку з:

1) батьками/законними представниками:

прізвище, ім’я, по батькові батьків/законних представників

_____________________________________________________________

підпис ______________________ дата ____________________________

2) учнем у разі, коли йому виповнилося 16 і більше років

підпис ______________________ дата ____________________________

 

14. План консультування батьків/законних представників у процесі розроблення/виконання індивідуальної програми розвитку

Дата

Мета

Відповідальні особи

 

 

15. Моніторинг стану розвитку учня та його навчальних досягнень

Сфери розвитку/ навчальні предмети

Строк проведення моніторингу

протягом першого півріччя навчального року

після закінчення першого півріччя навчального року

протягом другого півріччя навчального року

після закінчення навчального року

 

 

__________________________

(найменування посади директора загальноосвітнього навчального закладу)

_______________

(підпис)

____________________

(ініціали, прізвище)

 

____ ____________ 20___ р.”.

_____________________

https://rada.info/upload/users_files/20556142/af1bba834e7957b0217687d4168965d5.pptx

 

https://rada.info/upload/users_files/20556142/dc4b5f0174ccf021996205f23215be5d.docx

 

https://rada.info/upload/users_files/20556142/b6aadf76f1cea8a5be2ec618b5358fdf.docx

Звіт вчителя-дефектолога за 2020/2021 н.р.

 

 Інтегрування дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітній простір є визначальним пріоритетом державної політики, який спрямовано на гуманізацію всієї системи освіти. Адже інклюзивне навчання дає можливість дітям з особливими освітніми потребами отримати статус повноцінного школяра, батькам - змогу відчувати сторонню турботу про дитину, це - вольові зусилля як дитини, так і батьків у подоланні проблем розвитку, це - надія на краще, а значить і бажання діяти у напрямку вирішення означених проблем.

  У 2020-2021  навчальному році  у школі  на основі  Протоколів Яремчанського ІРЦ та наказів по школі «Про організацію інклюзивного навчання в 2020/2021 н.р.» з  вересня було організовано інклюзивне навчання  для 8 учнів. Інклюзивним навчанням охоплено 8 класів.  Роботу інклюзивних класів організовано за нормативно-правовими документами, які є чинними у даній освітній галузі. Наявний пакет документів, який складається з інструктивно-методичних листів, рекомендацій та наказів різних рівнів щодо організації інклюзивної освіти.

Організація  інклюзивного навчання у школі здійснюється за наявності медичних документів відповідно до заяв батьків за висновками ІРЦ. Навчально-виховний процес у класах з інклюзивним навчанням організовується відповідно до робочого навчального плану загальноосвітнього навчального закладу, складеного на основі Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.

Міською ІРЦ рекомендовано  корекційно - розвиткові заняття з урахуванням програми для дітей з порушеннями мовлення, інтелектуальними порушеннями, затримкою психічного розвитку та програми інтенсивної педагогічної корекції.  Корекційно - розвиткова робота - комплекс заходів із системного психолого-педагогічного супроводження дітей з особливими освітніми потребами у процесі навчання, що спрямований на корекцію  порушень шляхом розвитку пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, мовлення та особистості дитини. Корекційно-розвиткова робота реалізується через корекційно-розвиткові заняття за напрямами відповідно до індивідуальних особливостей учня.

На початку навчального року по школі видано наказ про створення шкільного психолого-медико- педагогічного консиліуму. До нього ввійшли  заступник директора школи з навчальної, навчально--виховної роботи, спеціалісти інклюзивного навчання, соціальний педагог, медична сестра, класні керівники,психолог, асистенти вчителів, учитель-дефектолог, батьки дітей з особливими освітніми потребами.  Спеціалістами були складені індивідуальні програми розвитку для кожного учня  (навчально-виховні стратегії і підходи, система додаткових спеціальних послуг), які містять: інформацію про учня; актуальний рівень розвитку, знань і вмінь учня; розробка корекційних планів (програм) всіх спеціалістів , які працюють з учнями.

               Як учитель-дефектолог, будую свою роботу, орієнтуючись на нормативні документи, і методичні рекомендації щодо планування та організації роботи. Заняття будую з використання нових технологій, форм і методів корекційної роботи. Вся корекційно-розвиваюча робота, згідно з річним планом, велася за наступними напрямками: діагностично - проектна діяльність; корекційно - розвиваюча діяльність; робота з батьками; консультативно-методична діяльність; підвищення професійної компетентності; робота щодо поліпшення оснащеності  кабінету.

Для організації та проведення корекційного процесу з учнями та реалізації поставлених завдань, використовувала в своїй роботі традиційні та нетрадиційні технології: мультимедійні, інформаційні, ігрові (в іграх вирішуються корекційні завдання, здоров'язберігаючих (пальцевий масаж для збереження і зміцнення здоров'я дітей, особистісно-орієнтовані (індивідуальний і диференційований підхід при постановці звуків, особистісно-розвиваючі, арт - терапевтичні (дихальні вправи, логоритміка, психогімнастика, технологія диференційованого навчання. У всі перераховані вище технології входили такі форми роботи: сполучена артикуляційна і пальцевая гімнастика з опорою на слух, зір; дихальна гімнастика; веселі фізкультхвилинки; цікавий матеріал: вірші, потішки, загадки, мова з рухом, зміною інтонації, використанням міміки і жестів; самомасаж мови і рук; ігри на розвиток фонематичного сприйняття, мовного слуху, загальної та дрібної моторики, сюжетно - рольові ігри, театралізовані ігри; тренування окорухових м'язів: стеження за ручкою, олівцем.

Один із шляхів підвищення ефективності корекційно-розвиваючої роботи - це застосування здоров'язберігаючих технологій, заснований на застосуванні нейропсихологічних знань в роботі.  У своїй роботі, з метою збереження і зміцнення здоров'я, створення емоційно-комфортних умов для дітей з вадами розвитку та мовлення, а також формування здорового способу життя учнів, як учитель-дефектолог, в основі здоров'язберігаючих діяльності розглядаю особистісно-розвиваючі технології, в основі яких лежить визнання індивідуальності та унікальності особистісного розвитку кожної дитини. На підставі цього допомагаю кожній дитині пізнати себе і повірити в можливість успішного мовного розвитку, і зняття стресогенних ситуацій (заняття проводжу за методикою Монтессорі).

Асистенти вчителів здійснювали соціально-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами. Зусилля асистентів  вчителів були направлені на адаптацію навчальних матеріалів з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, залучення учнів до різних видів навчальної діяльності на уроках. Особливо дієвою і корисною для дітей з ООП є індивідуальна робота з учнями, яка була направлена на допомогу у виконанні навчальних завдань,закріпленню конкретних умінь і навичок,  додаткове пояснення тем з предметів, які не були належним чином засвоєні. Асистенти вчителів надавали консультації вчителям та батькам учнів з особливими освітніми потребами для успішної взаємодії школи та сім`ї.

Вчителем-дефектологом складаються календарно-тематичні плани, щоденні плани роботи корекційних педагогів школи, затверджуються графіки занять. Корекційно-розвиткова робота спрямовується на виправлення вад звуковимови,  розвиток зв’язного мовлення,  формування граматично правильного мовлення, збагачення словникового запасу слів.

Робота реалізується під час занять з корекції розвитку. Дані заняття базуються на спеціально розроблених програмах для дітей із затримкою психічного розвитку та для дітей з порушеннями мовлення. Основний напрямок роботи вчителя-дефектолога – це корекція пізнавальної діяльності (операцій мислення – аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння; довільного зорово-слухового сприймання; довільної уваги – концентрації та розподілу; процесів запам'ятовування та відтворення інформації ).

  Робота по  корекції розвитку емоційно-вольової сфери  була спрямована за такими напрямками: розвиток емоційної  сфери, створення власного емоційного фону, зниження  тривожності  та скутості дітей, формування віри у свої сили й можливості, набуття навичок позитивної вербальної та невербальної комунікації, підкріплення позитивного образу «Я»,  оволодіння навичками саморегуляції власного емоційного стану та  формування навичок розробки стратегії дій для досягнення мети.

  Проведення ефективної корекційно-розвиткової роботи в цілому здійснюється завдяки співпраці усіх корекційних педагогів, класних керівників, вчителів - предметників, батьків та адміністрації школи. Інклюзивне навчання потребує дотримання певних вимог щодо обладнання кімнати для занять, яка б сприяла корекції певних відхилень  у розвитку дитини.  Тому у школі планується створення ресурсного класу, який умовно буде поділений на 2 зони: «навчальна зона», «ігрова зона».

     Уряд надає субвенції з державного бюджету на підтримку дітей з особливими  освітніми потребами.  За рахунок цих коштів проводилась оплата праці  корекційним педагогам та  було придбано  спеціальні засоби  корекції психофізичного розвитку для цих дітей. Програма розвитку, за якою працює наш колектив, націлена на створення доброзичливої, активної і позитивної установки на успішне і комфортне навчання і розвиток, а там де здійснюється робота по настрою дошкільнят, досягаються позитивні результати. Для підвищення мотивації і пізнавальної активності дітей використовувала різноманітні форми занять: заняття - казка, заняття - подорож, заняття - гра, наочний матеріал. Створення безліч ігрових ситуацій підтримує інтерес дитини протягом всієї корекційної роботи, а наочний матеріал спрямований на розвиток пізнавальної активності. Стимуляція пізнавальної активності відбувається за рахунок розширення активного і пасивного словника, завдяки певної тематичної спрямованості мовного матеріалу: (овочі, фрукти, продукти харчування, тварини, птахи, комахи, і інші, як одного заняття, так і міні-блоків. Позитивних результатів досягаю за допомогою доброзичливого настрою дитини на успішне і комфортне навчання. Аналіз поведінки дітей, включених в такі форми взаємодії, свідчать про позитивні результати, що сприяють розвитку потенційних мовних можливостей дитини.

    Робота з батьками. В умовах освітньої інтеграції, активне включення батьків в спільний корекційний процес, дозволило значно підвищити його ефективність. З огляду на цей факт в роботі з батьками, намагалася знайти такі форми роботи, які змогли б дійти до кожної родини: на початку року, провела анкетування, з метою збору анамнестичних даних; проводила особисті бесіди у міру розвитку дитини. провела консультації для батьків; використовувала комплекси наочних засобів по формуванню корекції розумового розвитку; роздала на початковому етапі роботи пам'ятки, рекомендації, як займатися з дитиною вдома; виступала на загальних батьківських зборах за темами: «Організація корекційної роботи з дітьми», щотижня, по п'ятницях, задавала домашні завдання в спеціальних  альбомах, на початку наступного тижня на індивідуальних заняттях перевіряла виконання домашнього завдання, відзначала засвоєння лексико-граматичного матеріалу по темі і обговорювала з асистентами характерні для кожної дитини помилки; постійно інформувала батьків про успіхи та невдачі дитини.

Всю корекційну роботу вела в тісному контакті з вчителями, асистентами вчителя, вчителями-предметниками. Результатом нашої роботи стало: стабільна позитивна динаміка в розвитку та створення емоційно-комфортних умов розвитку дитини. Брала участь в роботі методичних об'єднань, семінарів. Брала участь в педагогічних радах; Брала участь в рамках роботи ІРЦ. Також, вела роботу по покращенню оснащеності  кабінету: виготовила і придбала методичні посібники, методичну літературу;

https://rada.info/upload/users_files/20556142/84c936810534fcf6a1a4f055161dde24.pptx

https://rada.info/upload/users_files/20556142/bebb7aa39d5789da2c33ec3aa47c7e76.pptx

https://rada.info/upload/users_files/20556142/e0f49d4ef08a837dacbdfcacd7f6b859.pptx

https://rada.info/upload/users_files/20556142/84b6703d5bb99da5faa892eef04077bb.pptx

https://rada.info/upload/users_files/20556142/3253483100fc86ed40920ff60b3b9433.docx

                                                                                                                                                                                                                                    

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇНИ

пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135,  тел. (044) 481- 32 -21, факс (044) 236-1049

E-mail: ministry@mon.gov.ua, код ЄДРПОУ 38621185

 

 

Від  08.08.13         1/9-539                           

На №                  від                      

Міністерство освіти і науки,

молоді та спорту АР Крим

департаменти (управління) освіти і 

науки (молоді та спорту) обласних

Київської та Севастопольської міських

державних адміністрацій

 

Про організаційно-методичні

засади забезпечення права на освіту

дітям з особливими освітніми потребами

 

         Міністерство освіти і науки надсилає для використання в роботі методичні рекомендації «Про організаційно-методичні засади забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами».

         Просимо довести зазначені методичні рекомендації до відома працівників органів управління освітою, методичних установ, керівників  спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів, загальноосвітніх навчальних закладів, які мають інклюзивні класи, навчально-реабілітаційних центрів для врахування в роботі при організації навчально-виховного процесу з дітьми з особливими освітніми потребами.

 

Додаток: на 7   арк.

 
 

 

 

Заступник Міністра                                                                     Б. М. Жебровський

 

 

 

 

 

 

 

Шинкаренко В. І.

481-47-65

Додаток до листа

                                                                        Міністерства освіти і науки

                                                                          від _08.08.13_2013 № _1/9-533

 

Організаційно-методичні засади забезпечення права на освіту

дітей з особливими освітніми потребами

 

З метою охоплення дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі дітей-інвалідів,  навчанням відповідно до законодавства про освіту та охорону дитинства, важливо створити банк даних у кожному регіоні про кількість таких дітей, у тому числі дітей-інвалідів, який має узагальнюватися та оновлюватися щорічно. Для створення банку даних необхідно налагодити  співпрацю управлінь освітою з управліннями охорони здоровя, соціального захисту для якомога раннього виявлення дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Важлива роль при цьому належить психолого-медико-педагогічним консультаціям (ПМПК).

Звертаємо увагу на необхідність приведення діяльності ПМПК у відповідність до Положення про центральну та республіканську (Автономна республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, Національної академії педагогічних наук України від 23.06.2011 № 623/61 «Про внесення змін до Положення про центральну та республіканську (Автономна республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації» (далі - Положення).

         До 1 вересня 2013 року необхідно проаналізувати діяльність ПМПК,  особливу увагу звернути на призначення голів ПМПК з відповідною дефектологічною освітою, укомплектування ПМПК спеціалістами з відповідною дефектологічною освітою відповідно до вимог Положення.

         Для приведення у відповідність до Положення діяльності ПМПК необхідно керуватися наказом Міністерства освіти і науки України від 04.06.2013 № 680 «Про організацію діяльності психолого-медико-педагогічних консультацій». 

         Одним із головних завдань ПМПК є раннє виявлення дітей з особливими освітніми потребами з метою надання їм корекційної допомоги та консультативної допомоги їх батькам з питань особливостей розвитку та пізнавальної діяльності дитини, надалі - вибору програми для її навчання, в складанні індивідуальної програми розвитку дитини. 

         В тісній взаємодії з ПМПК мають працювати визначені управлінням освіти і науки спеціальні або комбінованого типу дошкільні, опорні загальноосвітні з інклюзивними класами/групами навчальні заклади.

          Така співпраця необхідна для визначення перспективи запровадження інклюзивного навчання у регіоні шляхом створення умов для охоплення щороку таким навчанням більшої кількості дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі дітей-інвалідів.

         Організовувати навчально-виховний процес таких дітей необхідно у комплексному поєднанні з корекційно-розвитковою роботою відповідно до особливостей психофізичного розвитку дітей. Така робота на основі індивідуального підходу здійснюється не лише у спеціальних навчальних закладах, а й у навчально-реабілітаційних центрах (далі – НРЦ).

Саме НРЦ забезпечує надання системної кваліфікованої реабілітаційної та корекційно-розвиткової допомоги дітям з особливими освітніми потребами, у першу чергу, дітям з тяжкими комплексними порушеннями психофізичного розвитку, які навчаються чи виховуються в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах, за індивідуальною та іншими формами  навчання. 

Звертаємо увагу, що відповідно до Положення про навчально-реабілітаційний центр, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту  України від  16.08.2012 № 920 (зареєстрованим  у Міністерстві юстиції 05 вересня 2012 року за № 1502/21814), навчально-реабілітаційні центри забезпечують реалізацію права на освіту та здійснення комплексних реабілітаційних заходів, спрямованих на відновлення здоров’я, дітям із складними вадами психофізичного розвитку.

З метою розвитку мережі НРЦ Міністерством затверджено перспективний план відкриття цих закладів у регіонах (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20.11.2012 № 1299 «Про затвердження перспективного плану розвитку навчально-реабілітаційних центрів»).

Діяльність усіх спеціальних навчальних закладів для дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі НРЦ,  повинна організовуватися згідно Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я від 20.02.2013 № 144, зареєстрованим у Міністерстві
юстиції України 14 березня 2013 р. за № 410/22942.

            Звертаємо увагу, що спеціальна школа-інтернат і НРЦ – це різні типи загальноосвітніх навчальних закладів, з різними функціями, тому недопустимо реорганізовувати спеціальні загальноосвітні школи-інтернати у навчально-реабілітаційні центри, якщо зміст їх діяльності не відповідає Положенню про НРЦ.

Для надання корекційно-розвиткової та реабілітаційної допомоги дітям з особливими освітніми потребами дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади з інклюзивними класами/групами обов’язково мають укласти угоду з НРЦ або, у разі відсутності таких у найближчому оточенні, із спеціальними загальноосвітніми школами-інтернатами про співпрацю. Це стосується також загальноосвітніх навчальних закладів, в яких діти з особливими освітніми потребами, у тому числі діти-інваліди, навчаються за індивідуальною та іншими формами навчання.

З метою надання ранньої допомоги дітям з особливими освітніми потребами в НРЦ можливе відкриття консультативного пункту (обов’язково передбачається статутом закладу), завданнями якого є проведення  консультацій для батьків, які виховують дітей зі складними порушеннями психофізичного розвитку, педагогічних працівників, психологів, які працюють з такими дітьми та їх батьками.

Також при НРЦ можливе функціонування центру ранньої допомоги, в склад якого входить патронажна служба. Метою діяльності такого центру є надання  комплексної медико-психолого-педагогічної допомоги дітям зі складними порушеннями психофізичного розвитку раннього та дошкільного віку, що не належать до постійного контингенту НРЦ. В рамках роботи НРЦ можливо організувати в межах фонду заробітної плати виїзну форму роботи спеціалістів (надання корекційної допомоги дітям та консультування їх батьків на дому).

Навчально-виховний процес у НРЦ здійснюється у відповідності до статуту навчального закладу.

Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 9.8. згаданих вище  Державних санітарних норм і правил, у спеціальних навчальних закладах та НРЦ кількість навчальних годин (сумарно інваріантна частина, варіативна, фізична культура) повинна становити на тиждень не більше: у підготовчому, 1-му класі - 20 годин, у 2-му - 21 годину, 3-4-му - 22 години, 5-му - 25 годин, 6-му - 28 годин, 7-му - 30 годин, 8-12-му - 32 години.

У дошкільному відділенні навчально-виховний процес здійснюється відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти, який є  Державним стандартом дошкільної освіти України (схвалено рішенням Колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 4 травня 2012 року,  протокол № 5/2-2, затверджено наказом  Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.05.2012 № 615 «Про затвердження Базового компоненту дошкільної освіти (нова редакція). Реалізується зазначений документ програмами та навчально-методичним забезпеченням, що затверджуються Міністерством освіти і науки.

Окрім цього, Міністерством рекомендовано програми розвитку для дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами, які розміщено на офіційному сайті МОН.

Водночас, допускається використання авторських, регіональних  програм, які затверджуються науковими радами інститутів післядипломної педагогічної освіти.

          Для складання індивідуальної програми навчання дітей дошкільного та шкільного віку, незалежно від місця навчання дитини, рекомендуємо користуватися методичними рекомендаціями, наданими МОНмолодьспортом в інструктивно-методичних   листах від 18.05.2012 № 1/9-384  «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» та                 від 26.07.2012 № 1/9-529 «Про організацію психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання».

         Для роботи з дітьми в спеціальній школі у складі НРЦ  використовуються навчальні програми для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів та, у разі потреби, розробляються індивідуальні програми для кожної дитини відповідно до рівня її розвитку, знань, особливостей пізнавальної діяльності.  Окрім цього, Міністерством розроблено та надано гриф навчальним програмам для дітей з помірною розумовою відсталістю з основних предметів для початкової школи («Українська мова», «Я і Україна (довкілля)», «Трудове навчання», «Образотворче мистецтво», „Математика” (для підготовчих, 1-4 кл.), «Культура побуту» для 4-9 кл.; програма психолого-педагогічної корекції розвитку дітей з аутизмом), які також розміщено на офіційному сайті МОН та рекомендовано для роботи з дітьми зазначеної категорії в умовах НРЦ.

Зміст корекційно-розвиткових занять повинен бути спрямований на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, і реалізується через спеціально організовані групові та індивідуальні заняття за напрямками:

- для сліпих дітей та дітей зі зниженим зором:

“Соціально-побутове орієнтування”, “Розвиток мовлення”, “Корекція вад розвитку, комунікація”, “Орієнтування в просторі та мобільність”, “Ритміка”, “Лікувальна фізкультура”; предметно-практичне навчання;               

- для глухих дітей:

“Розвиток слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення та формування вимови”, “Соціально-побутове орієнтування”, “Ритміка”;

  • для дітей зі зниженим слухом:

 “Розвиток слухового сприймання та формування вимови”, “Ритміка”;

- для розумово відсталих дітей:

“Розвиток мовлення”, “Соціально-побутове орієнтування”, “Ритміка”, “Лікувальна фізкультура”;

- для дітей з тяжкими порушеннями мовлення:

“Логоритміка”, “Розвиток мовлення”, “Розвиток зв’язного мовлення”, “Лікувальна фізкультура”;

- для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату:

“Корекція вад розвитку”, “Лікувальна фізкультура”; “Соціально-побутове орієнтування”,

- для дітей із затримкою психічного розвитку:

„Корекція розвитку”, „Розвиток мовлення”, „Ритміка”.

 

       НРЦ, спеціальні загальноосвітні навчальні заклади та загальноосвітні школи з інклюзивним навчанням повинні постійно працювати в контакті з науковцями, медичними працівниками, соціальними службами, громадськими організаціями.

Обовязковим напрямком діяльності цих навчальних закладів має бути  просвітницька робота, яка ведеться в громаді за місцем розташування закладу.  Важливим при цьому є залучення засобів масової інформації, розповсюдження передового педагогічного досвіду роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Інклюзивне навчання дітей з особливими освітніми потребами організовується відповідно до «Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872 та наказу Міністерства освіти і науки України від 23.07.2013 № 1034 «Про затвердження заходів щодо впровадження інклюзивного навчання в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2015 року».

Навчання в інклюзивних класах/групах здійснюється за типовими навчальними планами, програмами, підручниками та посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки для загальноосвітніх та, у разі потреби,   спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів.

Навчально-виховний процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до робочого навчального плану загальноосвітнього навчального закладу. З урахуванням індивідуальних особливостей дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі дітей-інвалідів, складається індивідуальний навчальний план.

Обов’язковою умовою при складанні  індивідуального навчального плану  та індивідуальної навчальної програми є врахування висновків та рекомендацій ПМПК  щодо вибору для дитини навчальної програми.

Ця вимога поширюється також на діяльність навчальних закладів (загальноосвітніх та спеціальних), у яких функціонують спеціальні класи для дітей з особливими освітніми потребами.

Розклад уроків для дітей з особливими освітніми потребами складається з урахуванням індивідуальних особливостей їх навчально-пізнавальної діяльності, динаміки працездатності протягом дня і тижня та з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.

Корекційно-розвиткова робота проводиться педагогами, психологами з відповідною освітою, які залучаються з НРЦ, ПМПК, спеціальних навчальних закладів шляхом укладання угод про співпрацю, а також  психологами шкіл, установ соціального захисту, ПМПК, центрів практичної психології та соціальної роботи, створених при управліннях освіти і науки, ресурсних центрів. Координація послуг зазначених фахівців здійснюється місцевими управліннями освітою, відповідно до інформації, отриманої від дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів з інклюзивними групами/класами.

        У разі потреби, відповідно до індивідуальних особливостей дитини, стану її здоров’я в штатні розписи загальноосвітніх навчальних закладів, у яких відкриті класи з інклюзивним навчанням, вводиться посада асистента вчителя  відповідно до Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205 «Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів».

Відповідно до  постанови Кабінету Міністрів України від 18.07. 2012 р.     № 635  «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р.  № 346  і від 14 червня 2000 р. № 963»  внесено посаду асистента вчителя до переліку педагогічних посад, якими визначено, що асистент вчителя є педагогічна посада та розроблено кваліфікаційну характеристику асистента вчителя.

Відмова у зарахуванні дітей з особливими освітніми потребами до загальноосвітнього навчального закладу за наявності рекомендації ПМПК та бажання батьків недопустима.

        Для роботи з дітьми в загальноосвітніх школах з інклюзивними класами, перш за все, слід звернути увагу на створення безперешкодного доступу до навчальних закладів для дітей різних нозологій. З метою отримання практичної допомоги з даного питання рекомендується використання ДБН В.2.2-3-97     «Будинки та споруди навчальних закладів», із змінами № 3, затвердженими наказом Мінрегіонбуду від 30.12.2011 № 420, та  навчально-методичного посібника «Архітектурна доступність шкіл» (Київ, 2012). Відповідні вимоги слід враховувати при підготовці загальноосвітніх навчальних закладів до нового навчального року та здійсненні капітальних ремонтів.

          З метою визначення цілей та напрямку діяльності дошкільного та загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивною формою навчання рекомендуємо використовувати навчально-методичні посібники «Індекс інклюзії: дошкільний навчальний заклад», «Індекс інклюзії: загальноосвітній навчальний заклад», схвалені до використання МОНмолодьспортом (Київ, 2011).

         На допомогу психологам, педагогам у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами рекомендується методичний посібник «Психологу про дітей з особливими потребами у загальноосвітній школі» (Київ, 2012, Обухівська А., Ілляшенко Т, Жук Т.), рекомендований МОНмолодьспортом.

Окрім цього, для педагогів та батьків Міністерством рекомендовано серію  «Інклюзивна освіта» комплектів методичних посібників «Путівник для вчителів», «Путівник для батьків» (Київ, 2010, за загальною  редакцією Колупаєвої А. А.).

Зазначені навчально-методичні матеріали висвітлюють особливості розвитку, навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами, методичні рекомендації щодо забезпечення навчальних потреб таких учнів вдома та в інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів.

Перехідною до інклюзивної форми навчання є навчання дітей у спеціальних класах, діяльність яких регламентована Положенням про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 09.12.2010 № 1224, зареєстрованим в Міністерстві
 

юстиції України 29 грудня 2010 року за №1412/18707.

Спеціальні класи для навчання  дітей  з  особливими освітніми потребами  у   загальноосвітніх   навчальних   закладах (далі - спеціальні  класи)  -  це окремі класи у загальноосвітніх навчальних закладах для навчання дітей,  які  потребують  корекції фізичного  та/або  розумового  розвитку,  у  спеціально  створених умовах. Спеціально створеними умовами є безперешкодний доступ до території та приміщень загальноосвітнього  навчального  закладу;
відповідна навчально-матеріальна база та відповідне кадрове забезпечення.

         Наголошуємо, що рішення про  створення  спеціальних  класів  приймається засновниками  (власниками) загальноосвітніх навчальних закладів за наявності відповідного контингенту  учнів,  навчально-матеріальної
бази, кадрового  забезпечення та погодження з відповідним органом
управління освітою та органом державної санітарно-епідеміологічної
служби. Організаційну допомогу загальноосвітнім  навчальним закладам  у   створенні   спеціальних    класів,    організації навчально-виховного  процесу, підвищенні  кваліфікаційного  рівня педагогічних  працівників  тощо   здійснюють   відповідні   органи управління освітою. Консультативну допомогу щодо відкриття та комплектування спеціальних  класів,  змісту  навчання  та  корекційно-розвиткової роботи з  дітьми  надають відповідні психолого-медико-педагогічні консультації. Науково-методичне забезпечення загальноосвітніх навчальних  закладів  у частині функціонування спеціальних класів, моніторинг  навчальних  досягнень   учнів   здійснюють   інститути післядипломної  педагогічної освіти,  районні (міські) методичні кабінети.

         Звертаємо увагу на необхідність створення спеціальних класів для дітей з розладами спектра аутизму, бо саме такі класи є важливими для підготовки та адаптації цих дітей до навчання у спеціальних або загальноосвітніх навчальних закладах. Для формування навичок соціальної поведінки такі діти потребують спеціальних умов та спеціально організованого середовища. Чим раніше таке середовище для дитини буде створено, тим менше її розвиток відхилятиметься від норми, тим кращою буде її адаптація.

Навчання дітей з аутизмом повинно проводитися за індивідуальними програмами, складеними з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку кожної дитини.

Просимо взяти до уваги, що постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2012 року № 881 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року № 1149 “Деякі питання розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів” щодо поширення дії коригуючих коефіцієнтів визначених видатків на навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах, які навчаються у спеціальних класах та в умовах інклюзивного навчання.

З урахуванням державної політики, сучасних тенденцій розвитку сфери освіти в контексті Конвенції про права інвалідів, у зв’язку із запровадженням інклюзивного (інтегрованого) навчання відбувається процес оптимізації мережі інтернатних закладів разом з розгортанням мережі загальноосвітніх навчальних закладів з інклюзивними (спеціальними) класами. Така стратегія розширює можливості вибору батьками дітей з особливими потребами закладу для навчання таких дітей, створює умови для їх соціалізації, інтеграції в суспільство.

 

 

Директор департаменту

https://rada.info/upload/users_files/20556142/925f5336d5852e81cb6d61495534b49e.doc

https://rada.info/upload/users_files/20556142/650e3feeac8f77106ab2cd50e45ba46b.docx

https://rada.info/upload/users_files/20556142/0c2089c0c01be98773a032fad805f180.doc

https://rada.info/upload/users_files/20556142/025c98b2a15296c99444ba5c416c85f4.jpg

https://rada.info/upload/users_files/20556142/1494caaad684f9153c60f80b3e4f1f40.doc

https://rada.info/upload/users_files/20556142/e8d4a3313f89405dea5840b7786e8e70.docx

Дата: від до Скинути

Інклюзивна освіта

Посібник актуальних питань інклюзивної освіти Посадові обов'язки асистента вчителя Положення про інклюзивну освіту Нормативний документ Методичні рекомендації при роботі з дітьми з особливими потребами Картка стану здоров'я і розвитку дитини Постанова кабінету міністрів Нормативні документи інклюзивної роботи Індивідуальна навчальна програма

13:10 20.05.2022

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень