A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Микуличинський ліцей Яремчанської міської ради
Івано-Франківська область

Модель виховної роботи

https://rada.info/upload/users_files/20556142/da866b02d4ed860decc80891ed69e8aa.docx

Зміст

Вступ

 

  1. Концептуальна ідея моделі виховної системи ЗНЗ

 

  1. Опис моделі виховної системи

 

    1. Управління виховною системою
    2.   Виховний аспект. Зміст виховання
    3. Науково-методичне забезпечення виховного процесу
    4.  Взаємодія органів учнівського самоврядування 
    5.  Психологічний супровід навчально-виховного процесу
    6.   Результативність та ефективність упровадження моделі виховної системи
    7.  Шляхи реалізації моделі.
  1. Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

                                      Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності — це перша заповідь виховання. У наших школах не повинно бути нещасливих дітей.

В.О. Сухомлинський

   Школа - це маленьке життя, яке свого часу проживає кожен дорослий.

Школа - початкова сходинка в освітньому процесі та в становленні особистості. Основне її завдання - дати школяреві той багаж  знань і умінь, які дозволять йому почати самостійне життя.

Школа сьогодення  повинна дати учням не тільки певні вміння та навички, а й виховати соціально адаптовану та громадсько—орієнтовану особистість, яка після закінчення школи знайде своє місце в житті, зможе творити позитивні зміни у суспільстві. 

У сучасних суспільно-політичних умовах, коли Україна ціною життя Героїв Небесної Сотні, зусиллями українських військових,  добровольців, волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність, пріоритетного значення набуває   патріотичне виховання дітей та учнівської молоді,  створення всіх необхідних  умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України та  цінностей  громадянського суспільства.

Події двох останніх років дають підстави стверджувати, що переважна більшість громадян України, серед яких є і діти, і молодь, виявили високу патріотичну свідомість та міцну громадянську позицію.  Тому одним із найважливіших завдань педагогів нашого начального закладу є продовження роботи щодо  формування у дітей та молоді громадянських якостей, розуміння приналежності до українського народу.

     Таке завдання під силу лише особистісно орієнтованій системі виховання, яка вимагає забезпечення комфортних, безконфліктних і безпечних умов для розвитку особистості учня,  включення в суспільне життя, як активної дійової сили.

Модель виховної системи загальноосвітнього навчального закладу

 «Я-родина-Батьківщина» відповідає усім принципам особистісно орієнтованого виховання, надає можливість кожному учню вибудувати власний варіант життя, гідний його як людини, громадянина,  набути власного досвіду повноцінних відносин у суспільстві, ствердження свого істинного людського “Я” (додаток1)

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І.

 Концептуальна ідея моделі виховної системи  ЗНЗ

  Особливостями сучасного виховного процесу є те, що  особистість школяра  знаходиться в центрі всієї виховної системи.

         Виховна система школи - це сукупність взаємопов'язаних компонентів (виховні цілі, люди, що їх реалізують, їх діяльність і спілкування, відносини, життєвий простір), складова цілісну соціально-педагогічну структуру школи і виступає потужним і постійно діючим фактором виховання.

Виховна система - це цілісний соціальний комплекс, що виникає в процесі взаємодії основних компонентів виховання, який включає в себе мету, ідеї, діяльність, відносини і середовище.

Виховна система школи - це педагогічна концепція виховання, що охоплює весь педагогічний процес, інтегруючи навчальні заняття, позаурочну життя дітей, різноманітну діяльність і спілкування, вплив соціальної, предметно-естетичного середовища.

Створення виховної системи в школі - безперервний процес спільного творчого пошуку всіх педагогів, завдяки якому воно починає набувати своє обличчя. Будь-яка школа існує виключно для допомоги дитині в реалізації своїх власних можливостей.

Виховна система школи розглядається як визнання цінності особистості дитини, її прав на свободу, щастя, на соціальний захист людини, на розвиток і прояв його здібностей та індивідуальності. Бєлінський В.Г., відзначаючи значимість виховання, а значить, і виховної системи, говорив: "Виховання - велика справа: ним вирішується доля людини. Молоде покоління є  гостями нашого часу і господарями майбутнього ".

Ефективне впровадження моделі  виховної системи можливе за належного управління, дієвого науково-методичного забезпечення, взаємодії органів державно-громадського управління закладом,  психологічного супроводу.

Школа ХХІ ст. покликана стати тим місцем для особистості учня і вчителя, де буде духовно збагачуватись кожен учасник навчально- виховного процесу, де буде формуватись громадянська зрілість і особиста відповідальність за свій вклад у національно- культурне відродження України,  у розбудову держави .

Школа, де пріоритетними є взаємозв’язок  «родина-школа-учень», створює умови для взаєморозкриття нових починань батьків, учителів, друзів школи, а також акцентує на тому доброму, талановитому, що є в кожній дитині. Така школа дає змогу кожному вихованцеві реалізувати себе, а вчителі допоможуть, щоб талант учнів був помічений. Івано-Франківська загальноосвітня школа І –ІІІ ступенів № 21  зорієнтована на принципово нове обґрунтування освіти, що виходить із завдань формування громадянина України, котрий житиме за принципами нової культурно-інформаційної стратегії й адаптуватиметься до нових базисних засад суспільства. Саме тому наша школа працює над виховною системою «Я-родина-Батьківщина».

Концептуальна ідея моделі виховної системи сформована відповідно до Програми розвитку школи на 2012-2017 р.р. та до  Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів ЗНЗ.

Загальноосвітній заклад у своїй роботі керується Конституцією України, законами України "Про освіту'", "Про загальну середню освіту", Положенням про  навчальний заклад, постановами Кабінету Міністрів України, Конвенцією про права дитини, рішенням Генеральної Асамблеї ООН щодо сімейно-родинною виховання, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України. рішеннями центральних і місцевих органів виконавчої влади та власним Статутом.  За основу концепції беремо саму природу навчально-виховного процесу в його етнічному, національному і регіональному вираженні ( С. Русова, Г. Ващенко,

 В. Сухомлинський,  М. Стельмахович).

         Освіта і виховання в за такою системою має національний характер. Навчально-виховний процес здійснюється на засадах державної політики в галузі освіти і  виховання. Визначальними є  реалізація ідей народної освіти, українознавча основа структурування знань, органічне поєднання організаційно-педагогічної, сімейно-родинної, національно-культурної та просвітницької діяльності вчителів, батьків, учнів, жителів мікрорайону школи.

           Основними перевагами  даної  виховної системи є:

1. Учні  не є пасивними спостерігачами, а беруть активну участь у всіх справах класу, школи.

2. Кожен учень має можливість реалізувати себе в будь-якому виді діяльності,  а також подати ідеї для покращення роботи.

3. Ця система дає змогу залучити максимальну кількість  школярів до

самодіяльності й при цьому кожна дитина буде впевнена, що її належним чином оцінять.

  Важливою є місія такої виховної системи: національно свідомий,  висококультурний, високоосвічений випускник школи - гідний громадянин України з   активною та відповідальною позицією, сім'янин.

Мета:  розвиток  та саморозвиток  морально-духовної , життєво-компетентної особистості  школяра, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин,   професіонал.  

Виховна система побудована на принципах:

  • любові до батьківського дому, до України;
  •  поваги  до старших, піклування про них;
  • бережливому ставленні до природи та її ресурсів;
  • умінні підпорядковувати власне суспільному;
  •  дотриманні звичаїв, обрядів, традицій свого народу;
  • відповідальності перед суспільством за свою поведінку;
  • правовій свідомості і самосвідомості;
  • громадянський обов’язок перед сім’єю та суспільством

Завдання, що перед собою ставимо:

         •  забезпечити реалізацію особистісно орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі;

  • створити освітнє середовище школи, сприятливе для розвитку, саморозвитку та самореалізації особистості учня, його громадянського становлення;

         • розробити модель виховної системи  школи відповідно до Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів   з урахуванням особливостей регіону;                      

         • здійснити науково-методичне забезпечення реалізації моделі;

         • упроваджувати ідеї науки, передового педагогічного досвіду та інноваційні  технології в практичній діяльності закладу;

         • активізувати діяльність органів учнівського самоврядування через широке залучення ініціативних учнів, лідерів;

         •  оптимізувати взаємодію закладу, сім'ї, громадських організацій, їх участь у діяльності органів шкільного самоуправління;

         • забезпечити психологічний супровід реалізації моделі виховної системи;

  •  розробити модель випускника школи                                                         (Додаток 2);

 

Очiкувані результати:  

         - сформується навчально-виховне середовище, сприятливе для розвитку і саморозвитку особистості школяра.

         - забезпечиться рівний доступ учнів до якісної освіти, розвиток їхніх здібностей, нахилів, талантів.

         - сформується висококультурна, високоосвічена  особистість,

здатна до життєвого проектування, гідний громадянин України;

         - підвищиться інтерес сім'ї, громади міста до розвитку, навчання й виховання дитини;

         -  підвищиться імідж загальноосвітнього навчального  закладу

        

 

 

   Дана модель спрямована на створення сприятливого  виховую чого середовища на основі гуманізації, демократизації, співробітництва і співтворчості в шкільному житті, зорієнтована на внутрішній світ дитини, на збагачення індивідуального досвіду самопізнання, самооцінки, саморозвитку, самовизначення.

    Школа, що працює за даною моделлю виховної системи,  має бути:

  •  школою добра, центром громадського життя ;
  • сприяти всебічному гармонійному розвитку дитини, підготовці її до життя, реалізації творчого потенціалу, формуванню її фізичного і морального здоров’я як найвищої соціальної цінності суспільства;
  • зорієнтована на соціально активну особистості;
  • забезпечувати педагогічний всеобуч батьків;
  • забезпечувати високий рівень освіченості й вихованості свідомого громадянина—патріота України;
  • максимальне використання у вихованні учнів потенціалу родинної педагогіки.

Школа, де пріоритетними є взаємозв’язок  «учень-школа- родина», створює умови для взаєморозкриття нових починань батьків, учителів, друзів школи, а також акцентує на тому доброму, талановитому, що є в кожній дитині. Школа зорієнтована на принципово нове обґрунтування освіти, що виходить із завдань формування громадянина України, котрий житиме за принципами нової культурно-інформаційної стратегії й адаптуватиметься до нових базисних засад суспільства, технологій.

       Виховна робота закладу спрямована на створення виховного простору, в якому дитина може реалізувати себе як людина-творець власної долі, справжній громадянин, особистість, що прагне до гармонії, мудрості та добра. У своїй діяльності педагогічний колектив керується думкою: «Наше завдання – зробити школу найліпшою. Тобто, школою без поразок, яку б діти закінчували, усвідомлюючи свої таланти і здібності, свій інтелектуальний рівень, що допоможе їм стати тими, ким вони захочуть».

 

Розділ ІІ.

Опис моделі виховної системи

 

      Школа, що працює за моделлю виховної системи «Я-родина-Батьківщина» - це заклад, де відбувається справжня співпраця школи і батьків як необхідна умова гармонійного розвитку дитини, формування громадянської  та соціальної активності, мотивації до здорового способу життя.

Для досягнення поставленої мети ми спираємось на загальнолюдські цінності, такі як людина, сім'я, Батьківщина, праця, земля, творчість.     Кінцевим результатом виховання є формування цілісної особистості, яка має активну творчу й соціальну позицію, високі моральні якості, які постійно вдосконалює, уміє керувати своїм здоров'ям, прагне до знань і має певний достатній життєвий досвід, тобто готова до суспільного життя: «Почуття належності до нашої громади, нашого суспільства, наших історичних традицій та нашої інтелектуальної спадщини поглиблюються, коли ми відчуваємо, що ця громада створена нами, а не природою, за нашим, а не випадково знайденим зразком, і є однією з багатьох їй подібних , сформованих людьми. ( Р.Горті).       Школа розробила власну модель виховної системи.(  Рисунок1.)                                             Рис.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1.  Управління виховною системою

         Управління  виховною  діяльністю  школи- це  складний  і  динамічний  процес,  який  включає  постановку  мети  і завдань,  вивчення  і аналіз рівня  навчально – виховної роботи школи,  ефективного  використання  засобів  навчання  і  виховання,  координації  зусиль  усього  педагогічного  колективу  й управлінського  персоналу, спрямованих   на забезпечення  всебічного розвитку  особистості  учня. 

  У  нашій  школі  можна  виділити  кілька  рівнів   лінійного  управління,  що  виступають  як ієрархічна  система.

       Перший  рівень  цієї  системи забезпечує  директор.  Як  єдиноначальник  він  підбирає  і розставляє  кадри,  здійснює  внутрішній  контроль,  надає  допомогу  учнівському  колективу, організовує  роботу  з  батьками,  звітує  про  роботу  навчального  закладу.  Керує  він  через  своїх  заступників,  педагогічний  колектив,  батьків  та учнівське  самоврядування,  а  часто  спираючись  на принцип  колегіального  управління, і через  педагогічну  раду,  оперативні  наради. 

        Другий  рівень  управління -  заступники  директора,  які  реалізують  управлінські  рішення  згідно  з  координаційним розподілом  обов’язків  між  адміністративними працівниками.

      Третій  рівень  управління – методична рада, центр виховної роботи школи.

   Четвертий  рівень  управління – учнівський, батьківський колективи.

        Усі  елементи  ієрархічних  рівнів  внутрішнього  управління  навчального  закладу  тісно  взаємодіють,  впливають  на  вчителів,  учнів,  батьків.                     (додаток 3.)                                                                                                

На сучасному етапі головними завданнями державно-громадського управління є виховання та підготовка покоління, яке реально здатне оцінити, запровадити, а головне - зберегти ідеї демократії; навчити учнів не лише жити в умовах сучасної держави, дотримуватись її законів, відстоювати свої власні права, а й практично реалізувати ці знання в умовах навчального закладу.             

З метою ефективного управління  навчальним закладом,  адміністрація школи тісно співпрацює з батьківським комітетом, благодійною організацією «Піклувальна рада Івано-Франківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №21», учнівським самоврядуванням школи  ( додаток 4)

    Документами, які визначають юридичну можливість упровадження в навчальному закладі державно-громадського управління, є:

  • Конвенція про права дитини (прийнята Генеральною асамблеєю ООН 20 листопада 1989 р., для України чинна з 27 вересня 1991р.);
  • Конституція України (прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р.);
  • Закон України "Про освіту" (від 20 вересня 2003 р.);
  • Закон України "Про загальну середню освіту" (від 13 травня 1999 р.);
  • Положення про загальноосвітній навчальний заклад (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від);
  • Національна доктрина розвитку освіти (затверджена Указом Президента України від 17 квітня 2002 р. № 347/2002).

     Основними функціями управлінської діяльності є педагогічний аналіз стану навчально-виховного процесу в школі, планування роботи, організація діяльності школи, внутрішкільний контроль та регулювання життєдіяльності колективу школи.

     Цикл управління школою розпочинається з педагогічного аналізу роботи

за попередній період та оцінки її ефективності, а саме: що дала певна діяльність керівникам, учителям; що нового з'явилося в діях педагогів, житті класів, учнів; як проведена робота сприяла вихованню в учнів національної свідомості й високоморальних якостей; які помилки були допущені керівниками; наскільки оптимальним був контроль; чи своєчасним було регулювання процесу. Функція педагогічного аналізу закладає основи для здійснення планування.

      Планування — основний визначальний момент управління, який означає проектування навчально-виховного процесу і процесу керівництва ним, визначення мети й завдань.

Система планування  у школі:

  • перспективне (на 5 років);
  • річний плані роботи школи  ( розділи «Планування виховної роботи», «Позакласна та позашкільна робота з учнями», «Соціально-психологічний супровід навчально-виховного процесу», «Військово-патріотичне виховання», «Співдружність сім’ї, школи, громадськості, позашкільних установ»)
  • План роботи шкільної бібліотеки
  • Планах роботи класних керівників
  • Плані роботи групи продовженого дня
  • Планах роботи соціального педагога і практичного психолога
  • Планах роботи гуртків і спортивних секцій

Контрольно-аналітична діяльність здійснюється  перспективного плану та річного графіка внутрішкільного контролю.

Контрольно-аналітична діяльність з виховної роботи складається

- вивчення і аналізу виховного процесу, його закономірностей;

- визначення найважливіших справ, термінів їх виконання;

- аналіз стану виховної роботи, виконання окремих програм, планів роботи;

- вивчення змісту роботи класних керівників шкільних гуртків – вивчення документації (планів роботи класних керівників, керівників  гуртків), сценаріїв загальношкільних заходів, контроль за виконанням запланованих заходів;

- визначення позитивного досвіду роботи, тенденцій його розвитку, сприяння впровадженню нових передових технологій;

- виявлення недоліків та визначення шляхів їх усунення;

- визначення конкретних завдань членам педагогічного колективу;

- повсякденна перевірка виконання рішень.

Окрім того, постійно на контролі питання:

  • стан виховної роботи ( в школі і в класах);
  • робота педагогічного колективу з учнями пільгових категорій, схильними до правопорушень ( 1 раз на рік);
  • правильність ведення щоденників класного керівника ( 2 рази на рік);
  • відвідування учнями школи ( двічі на семестр видається наказ, підсумок за попередній тиждень підводиться в понеділок);
  • позаурочна зайнятість учнів ( 2 рази на рік);
  • робота  учнівського самоврядування школи;
  • робота методичного об’єднання класних керівників;

Зміст освіти й виховання реалізується через упровадження інноваційних технологій, зокрема:

-  групові та колективні форми навчання (О. Савченко, І. Якиманська);

-  особистісно орієнтоване навчання (О. Савченко, І, Якиманська);

-   пізнавальні і проблемно-пошукові технології;

-  інформаційні комунікації;

- проектні технології (Дьют, Кілпатрик).

 

 

 

2.2.   Виховний аспект. Зміст виховання

У школі активно впроваджується  модель  виховної  системи «Я-родина-Батьківщина», що повністю відповідає  Основним  орієнтирам виховання учнів 1 — 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» Це досягається завдяки виконанню положень  Національної доктрини розвитку освіти (Затверджена Указом Президента України від 17.04.2002 р. № 347/2002), Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства.

У школу приходить дитина  зі своїми  нахилами і здібностями, потребами та інтересами, характером та самосвідомістю.

Тож завдання школи – допомогти пройти той шлях становлення від дитини до зрілої і свідомої особистості з чітко визначеною позицією.

Школа спільно з сімєю береться за непросту справу – виховання дітей- особистостей, громадян.

Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави формується засобами уроків та позакласних заходів. Держава, суспільство і людина в ньому – найвищі цінності   для учнів школи.  Виховувати патріота – почесне завдання, а сформувати свідомого громадянина з активною позицією – неоціненна праця.

Наша школа ніколи не стояла осторонь подій, що відбувались в державі.  

Кожен робочий тиждень розпочинається інформаційною хвилиною « З Україною в серці»  та молитвою за рідну країну.  Щовівторка проводяться інформування  патріотичного змісту («Рідне місто», «Герої серед нас», «Відомі люди Прикарпаття»…). А виховні години четвертого тижня місяця  у 1-11 класах проводяться  з громадянського виховання

           У 2014-2015 н.р. у школі діє проект національно-патріотичного виховання «З Україною в серці»    який в свою чергу складається з 35 менших проектів (покласних). 

Теми проектів, за якими працюють 1-11 класи:

1 клас –«Перший раз у перший клас»

2 клас – «Моя сім я»

3 клас – «Моє рідне  місто - колиска мого дитинства»

4 клас – «Карпатський краю дорогий»

5 клас – «Роде наш красний, роде наш прекрасний»

6 клас – «Рідна мова -  пісня солов’їна

7 клас – «Кришталеві джерела»

 8 клас – «Мій рідний край – моя історія жива»

 9 клас – «Моя земля – земля моїх батьків»

10 клас – «Твоя країна – Україна»

11 клас – «Громадянином бути зобов’язаний»

       Робота в межах даного проекту спрямована на вивчення минулого та розуміння подій сьогодення.  З метою забезпечення високої ефективності, у школі проводяться такі заходи:

- проведення зустрічей, уроків мужності з учасниками бойових дій, рідними загиблих випускників школи, що захищали Україну;

- проведення тематичних лінійок, виховних годин та прес-інформувань до дня Соборності, пам яті героїв Крут;

- Тиждень військово-патріотичного виховання, мета привернути увагу до даного питання, сприяти відданості та потребі  служіння Батьківщині, виховання єдності поколінь та з нагоди відзначення 23-ї річниці Збройних Сил України.

- відкрито анотаційні дошки  герою Небесної сотні Василю Мойсею та бійцю, що загинув у зоні АТО Роману Грицику.

         Нещодавно весь учнівський та педагогічний колективи  працювали над нестандартним мистецьким патріотичним  проектом «Молитва за Україну»

Ціннісне ставлення особистості до  людей виявляється у моральній активності особистості.  У підлітковому віці зростає цінність дружби з однолітками, відбувається емансипація від безпосереднього впливу дорослих, розширюється сфера соціального спілкування, засвоюються суспільні цінності, формуються соціальні мотиви поведінки, виникає критичне ставлення до людей як регулятор поведінки.  Тут  центр виховної роботи  тісно співпрацює з духовними наставниками  школи, отця храму Зіслання Святого Духа, учителями християнської етики.

Саме з цією метою  у школі вже традиційно проводяться:

  • День толерантності (16.11) 
  • День права (10.12)
  • Акція «16 днів без насильства» (25.11-11.12)
  • Свято Миколая
  • День матері
  • Зустрічі з відомими людьми краю
  • Тиждень Віднови духа

          Мета цих заходів - формування в учнів загальнолюдських моральних цінностейзадля пропаганди принципів терпимості та розвитку толерантних настанов, вивчення і дотримання прав та обов’язків усіх учасників навчально-виховного процесу.

 

Ціннісне ставлення особистості до себе передбачає сформованість у зростаючої особистості вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил. Воно є важливою умовою формування у дітей та учнівської молоді активної життєвої позиції.

     Вже традиційними у школі  є: День без шкідливих звичок( 01.12), де основна увага звертається на здоровий спосіб життя громадян держави, спілкування між однолітками та старшими людьми; відкриті засідання учнівського самоврядування за участю комісії «Дисципліна і порядок»), флешмоби на правоовітню тематику, правові всеобучі для батьків

В даному напрямі доречним є співпраця психологічної служби  під час проведення голин психолога в кожному класі. 

Ціннісне ставлення особистості до природи формується у процесі екологічного виховання, уявлень про довкілля, ціннісне ставлення особистості до праці. Учні школи  беруть участь в різнопланових екскурсіях. Учнівське  самоврядування ініціює проведення заходів, що привертатимуть увагу до екологічних проблем.

         Дбаючи про чистоту подвір’я школи, проводяться трудові десанти, де учні вчаться любити і бережно ставитись до природи

Ціннісне ставлення особистості до мистецтва.  Художньо-естетичний аспект виховної  роботи  знаходить свою реалізацію  в організації та проведенні таких заходів:

  • свято Першого вересня;
  • День учителя  (відповідальні  учнівське самоврядування, учні 11-х класів);
  • День музики;
  • участь в конкурсі української патріотичної пісні «Ой у лузі червона калина»;
  • фольклорному святі «Бо прийдуть до тебе три празники  в гості»;
  • дитячо-юнапцькому фестивалі мистецтв «Таланти землі Галицької»;
  • День вишиванки ( 29.04)

Згідно річного плану роботи школи, один раз на семестр учні відвідують театр, філармонію, кінотеатри.

         Часто ми зустрічаємось з тим, що учні не відвідують заклади культури з батьками, не обговорюють  цікаві прочитані книги, переглянуті експозиції…  Тут школа має зробити все необхідне, щоб діти зростали з багатим внутрішнім світом, всебічно обізнаними.

 

Ціннісне ставлення особистості до праці  звертає увагу та формування поняття про важливість праці у житті людини, здатності усвідомленого вибору життя.    Праця, для учня,  – витерта класна дошка, впорядковані вазони, господарські кутки.

         Важливе значення має профорієнтаційна робота щодо вибору майбутнього.

         Даний напрям зорієнтований на організацію чергування учнів в класних кімнатах, в школі з метою підтримання чистоти і порядку, закріплення територію школи за класами для підтримки її у належному санітарному стані, залученні учнів до роботи у «книжковій лікарні», проведенні  рейду-огляду стану збереження підручників

Загальноосвітній навчальний заклад  забезпечує  усім  випускникам якісний рівень підготовки, високий рівень загальнолюдської культури, сформує вміння і бажання самостійно вчитися упродовж усього життя, виховає їх патріотами українського народу, держави.  Від самого  випускника залежить,  як складеться його життєва дорога.

 

 

2.3.  Науково-методичне забезпечення виховного процесу

Інтеграція України до Європейського та світового життєвого простору викликала необхідність переглянути деякі підходи до виховання та розвитку підростаючого покоління, проаналізувати фактори, що гальмують підвищення якості та формування життєспроможності особистості школяра.

Наукові дослідження доводять, що виховання є глибоко національним за своєю суттю, змістом, характером. «Національне виховання, – як зазначала українська громадська, культурно-освітня діячка, педагог Софія Русова (1856-1940), – забезпечує кожній нації найширшу демократизацію освіти, коли її творчі сили не будуть покалічені, а, значить, дадуть нові оригінальні, самобутні скарби задля вселюдного поступу: воно через пошану до свого народу виховує в дітях пошану до інших народів...».

Саме тому педагогічний  колектив школи  у 2014-2015 н.р. працює над розв язанням виховного аспекту проблеми школи «Створення умов для розвитку й самореалізації особистості в умовах використання нових педагогічних технологій на основі електронного освітнього ресурсу;  виховання і розвиток вільної особистості як основної передумови формування  моральної та інтелектуальної еліти нації;  родинне виховання - повага особистості дитини, розуміння її запитів та інтересів».

Виховна робота спрямовується  на:

- створення умов організації виховної роботи для формування вільної творчої особистості учня;

- реалізацію завдань системи національного виховання згідно до проекту «З Україною в серці»;

- перехід від окремого напряму виховання до роботи за моделлю виховної системи «Я-родина-Батьківщина»;

З метою ефективного керування  виховним процесом у школі створено центр виховної роботи та  методичні об'єднання класних керівників.       (додаток 5)

У нашій школі 35 класів, тому працюють 3  методичні об’єднання  класних керівників: 1-4 класів, 5-8 класів, 9-11 класів.  До роботи залучаються також соціальний педагог, практичний психолог, бібліотекар, керівники гуртків. У своїй більшості вони беруть активну участь у роботі методичного об’єднання: виступають з повідомленнями, діляться досвідом практичної роботи, проводять відкриті години спілкування, здійснюють самооцінку й оцінювання роботи колег.

Методичне об'єднання класних керівників – структурний підрозділ внутрішньошкільної системи керування виховним процесом, який координує науково-методичну та організаційну роботу класних керівників.
       Загальне керівництво забезпечує заступник директора з виховної роботи.  

         Результативність виховного процесу в значній мірі залежить від організації методичної роботи з класним керівником. Адже для учня в школі немає ближчої людини, ніж класний керівник. Кому ж іще можна розповісти про негаразди з предмета, про сварку з товаришем чи про щасливу подію в сім’ї? Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері, строгість батька. 
           Мета організації роботи методичного об’єднання – сприяти професійному вдосконаленню особистості педагога, стимулювати творчість класного керівника, який веде пошуки шляхів збагачення і розвитку змісту, форм і методів виховної роботи.
       Завдання виховної роботи в нашій  школі в цілому й методичного об’єднання класних керівників зокрема регламентується концепцією виховної роботи й спрямовано на створення умов для розвитку й саморозвитку дитини. 

 На нарадах при директорові розглядаються такі аспекти діяльності класних керівників, як:

* робота класних керівників з учнями  пільгових категорій;

* адаптація новоприбулих учнів;

* роль класного керівника щодо соціального захисту учнів;

* формування здорового способу життя;

* зайнятість учнів у позаурочний час;

* організація відпочинку та літнього оздоровлення учнів;

       Важлива роль в організації практичної роботи класних керівників з навчання й виховання дітей належить методичним радам, що проводять свої засідання раз на місяць, а в разі потреби частіше.

Робота проводиться за двома напрямками:

- по-перше, озброїти класних керівників необхідними знаннями, уміннями та навичками.

- по-друге, сформувати особистість кожного учня.

Спільно із психологом організовуються психолого-педагогічні семінари «Батьки і діти. Шляхи взаємодії», тренінги «Роль особистісних якостей вчителя в педагогічній діяльності», «Формування життєвих компетентностей учня».

Працює ефективно Школа вищої педагогічної майстерності. Майстер-класи «Організація роботи з обдарованими дітьми», «Використання мультимедійної дошки  у навчальній та виховній діяльності».

З метою здійснення допомоги класним керівникам в оволодінні педагогічних ідей проводяться  наступні методичні заходи:

  •  круглий стіл «Використання сучасних форм роботи у рамках співпраці соціально-психологічної служби з учителями-предметниками»;
  • семінар-практикум «Родинне виховання як засіб формування загальнолюдських цінностей»;
  • проблемний семінар «використання досягнень науки  у системі роботи вчителя – основа розвитку творчої особистості»;
  • Дні родинної педагогіки;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4.   Взаємодія органів учнівського самоврядування 

 

Здатність до самоврядування

в суспільстві не є природженою.

                                               Це наслідок звички та тривалої підготовки.

Т. Джеферсон

У  Івано-Франківській ЗШ №21 активно працює учнівське самоврядування, основним завданням якого є організація дозвілля та громадського життя, захист прав та інтересів учнівської молоді.  Діяльність органів учнівського самоврядування здійснюється відповідно до Законів України «Про освіту», «Конвенції про права дитини»,  «Конвенції про права людини», Статуту учнівського самоврядування школи., Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні",Закон України "Про охорону дитинства", Закон України "Про молодіжні та дитячі громадські організації", Державна цільова соціальна програма "Молодь України"

Мета учнівського самоврядування: формування якісно нового громадянина, здатного включитися в демократичні процеси, його адаптація до вимог сьогодення, підготовки до самостійного життя та використання свого потенціалу в інтересах суспільства, держави.

На сучасному етапі нашій школі та країні необхідна особистість соціально-активна, творча, здатна до самореалізації, самоствердження, самовдосконалення, така, що вміє згуртувати навколо себе і вести за собою, що здатна сформувати професійну команду, в якій поважають думку кожного члена, у якій кожен може виявити свої здібності і реалізуватись у тій чи іншій справі.

Для виховання такої особистості у школі  реалізуються такі завдання:

* формування і розвиток соціально активної особистості, виховання патріота суверенної України з глибоко усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості;

* забезпечення і захист прав інтересів учнів, підвищення у них інтересу до знань;

* розвиток здібностей обдарованих учнів відповідно до їх нахилів;

* стимулювання творчої активності учнів;

* запобігання негативним проявам в учнівському середовищі.

Учнівське самоврядування – це добровільне об’єднання учнів, мета якого – сформувати в дітях почуття господаря школи, класу, вміння співробітничати на принципах партнерства, демократизму. 

        Виконавчим органом учнівського самоврядування школи, який покликаний активно сприяти згуртованості колективу, формуванню в учнів свідомого і відповідального відношення до своїх прав і обов’язків є Рада учнівського самоврядування. Школа як справжня держава має свою символіку та законодавчу базу (Статут учнівського самоврядування).

          Головною формою роботи Ради є її загальне засідання (відбувається за Планом роботи учнівського самоврядування).

Рада є постійно діючим органом, робота якого здійснюється у комісіях (згідно Положення про повноваження комісій).

Програми та завдання  діяльності комісій.

« Навчання і дисципліна»

  1. використовуючи різноманітні форми та методи, проводить постійну просвітницьку роботу з питань вивчення прав дитини відповідно до статей Конвенції ООН про права дитини, Законів України;
  2. формує банк методичних розробок та рекомендацій з питань правового виховання, а також різноманітних сценаріїв проведення дискусії, «круглих столів»;
  3. стежить за успішністю учнів школи;
  4. використовуючи різноманітні методи (  вікторини, КВК, брейн-ринги….) заохочує учнів до  навчання;
  5. готує, підтримує, реалізовує різноманітні проекти відповідно до напряму діяльності комісії.

« Інтелектуальний центр»

  1. організовує та проводить зустрічі з цікавими людьми;
  2. забезпечує технічне оформлення заходів ( мультимедійні презентації, розробки листівок,  буклетів, програм, фонограм);
  3. готує вітання для переможців олімпіад на лінійках, плакаті.

« Прес-центр»

  1. створює банк даних, необхідних для діяльності кожної комісії учкому;
  2. працює над поновленням матеріалу у «Віснику самоврядування»;
  3. видає учнівську шкільну газету;
  4. працює над створенням позитивного іміджу учкому серед учнів, вчителів;
  5. проводить соціологічні опитування з метою вивчення громадської думки про діяльність учкому;
  6. інформує на учнівських лінійках про діяльність учкому, висвітлює важливі події в житті школи;
  7. проводить огляд новин у класах.

« Чистота і порядок»

  1. бере участь при розподілі шкільної території за класами;
  2. проводить рей-перевірку санітарного стану класів, збереження підручників, зовнішнього вигляду учнів, за результатами звітує на лінійці;
  3. проводить просвітницьку роботу щодо профілактики негативних проявів поведінки та шкідливих звичок;
  4. проводить позаурочну роботу ( вікторини, КВК…) та теми екології;
  5. відповідає за прибирання приміщень ( святково) до певних заходів.

          «Дозвілля і спорт»

  1. розробляє та впроваджує сценарії різних заходів;
  2. співпрацює із вчителями щодо проведення різного роду заходів;
  3. допомагають при підготовці виставок;
  4. випускає святкові та тематичні стіннівки;
  5. співпрацює із бібліотекарем під час проведення акції «Живи, книго!»;
  6. організовує та проводить конкурс «Парад талантів», спортивні планові заходи, змагання, турніри;
  7. допомагає при проведенні загальношкільних заходів;

 

Робота  учнівського самоврядування  базується   на принципах:

  1. самостійності  при вирішенні питань у рамках своїх повноважень, що закріплені у Статуті школи та Статуті учнівського самоврядування;
  2. відповідальності органів самоврядування перед своїми друзями, педагогами, батьками;
  3. різноманітності  форм організації учнівського самоврядування;
  4. взаємозв язку між різними рівнями учнівського самоврядування;
  5. відкритості та прозорості  діяльності в усіх сферах самоврядування;
  6. системності планування та реалізації намічених програм та  проектів;
  7. консультативно- педагогічної підтримки дорослими координаторами

 Серед основних напрямів діяльності органів учнівського самоврядування  найважливішими є:

  1. якнайширше залучення учнів до активної участі в житті школи;
  2. розкриття, самовдосконалення та самореалізація особистості; її моральний та духовний ріст;
  3. захист прав та інтересів членів свого колективу;
  4. організація життя та діяльності свого колективу.

Завдяки проведенню виборів Президента учнівського самоврядування, чіткому плануванню та звітності роботи органів учнівського самоврядування, в учнів формується демократична культура.

         Учнівське самоврядування школи має два рівні – загальношкільне і класне, які мають однакову структуру. Чітка взаємодія органів шкільного і класного самоврядування дає значущі результати.  

            Організаторських навичок активісти учнівського самоврядування набувають на заняттях «Лідер», що проводяться спільно із психологом та соціальним педагогом.

              Відповідно до плану роботи учнівського самоврядування та з метою активізації роботи класних колективів щодо, підвищення авторитету і престижу учнівського самоврядування, вироблення активної громадської позиції , запроваджено конкурси ( «Учень року», « Клас року»), тематичні дні ( День учнівського самоврядування, перша пятниця жовтня; День вишиванки, 29 квітня, День толерантності, 16 листопада; День без шкідливих звичок, 1 грудня;  День рідної мови, 21 лютого…)

  Учні пробують свої сили у проекті  «Євроклуб «Астра»        (додаток 6).

Учасники проекту, учні 8-11 класів,  набувають  знання, уміння та навички   спільно реалізовувати навчальний проект, співпрацювати, добирати форми самовираження; навчатися толерантному, неупередженому ставленню до інших культур, релігій; поглиблюють знання про окремі країни світу: їх історико-географічне положення, культуру, традиції, сучасність, освіту.      Координатори, радники учнівського самоврядування – адміністрація школи та вчителі.

 Розуміння, підтримка, порада, власний приклад педагогів  - є цінним для учнівського самоврядування 21-ї школи

 

 

   

 

 

2.5. Психологічний супровід навчально-виховного процесу

 Сучасні діти — це творчі особистості, які дарують радість спілкування, а отримують радість пізнання, радість успіху.

Сучасні діти – унікальні діти, бо кожна людина народжується унікальною. Ця унікальність має проявитися й реалізуватися у світі. Це піщинка в черепашці, яка може стати перлиною за умови, що черепашка покриє її перламутром. Унікальність кожної дитини базується на тому, що саме вона отримає від природи й сім’ї.

Проте її унікальність залежить від зусиль самої дитини, вона формується поступово, у процесі життя. І тут не остання роль належить психологічній службі.

Психолог у своїй діяльності керується Конституцією України, декларацією прав людини, Конвенцією про права дитини, Законом України "Про освіту", чинним законодавством України та положенням про психологічну службу системи освіти України.

     Основним завданням діяльності психолога є психологічний супровід діяльності навчального закладу. Основною метою психологічного супроводу навчально-виховного процесу в школі вважається підтримка комфортного освітнього середовища, яке сприяє найбільш повному розвитку інтелектуального, особистісного і творчого потенціалу суб’єктів освітнього процесу.

(Додаток 7)

            Практичний психолог школи бере  участь   у   виховній   роботі  загальноосвітнього навчального закладу:

  • допомагає у  налагодженні  шкільної дисципліни (консультування педагогів  щодо  використання  ефективних   методів   стимулювання відповідної  поведінки  учнів;  групова  психокорекційна  робота з формування навичок саморегуляції;  психологічна просвіта з  питань індивідуального підходу до дитини);
  • запобігає конфліктам в учнівських колективах (соціометричні дослідження   в   класах,   визначення  структури  взаємовідносин, розподіл ролей;  консультування класних керівників за результатами дослідження; спеціальні заняття з учнями для розвитку навичок конструктивного розв'язання конфліктів);
  • працює з  підлітками "групи ризику" (допомагає  у подоланні   психотравмуючих   ситуацій);  

 Основні види діяльності:

         Корекційно-розвивальна робота:  в навчальному закладі здійснюється за такими програмами «Подолання шкільної тривожності учнів молодшого підліткового віку», «Розвиток пізнавальних здібностей, учнів 1 класів, які зазнають труднощів у навчанні»,  «розвиток психічних функцій, позитивної мотивації навчання», «Програма розвивальних заходів для учнів 9-10 класів щодо формування  самовизначення та життєвої перспективи». Даним видом діяльності охоплюються учні з девіантною поведінкою, високим рівнем агресії, тривожності,  з комунікативними проблемами, обдаровані. 
          Психодіагностична робота:   включена до загально річного плану навчального закладу та за запитом, моніторинг змісту і умов індивідуального розвитку, визначення причин, які ускладнюють розвиток і навчання. На належному рівні вивчається питання  адаптації учнів1,5, 10-х класів, вивчення інтересів та нахилів.

Для полегшення процесу адаптації учнів до навчання у 5-му класі ще у 4-му класі психологом проводиться відповідна робота щодо профілактики дезадаптації, а саме: здійснюється діагностика когнітивної, емоційно-вольової та комунікативної сфери учнів, психологічна просвіта вчителів. Класний керівник разом з психологом  допомагають дітям  долати труднощі у навчанні й поведінці учнів. Проводяться заняття «Попереду у нас  - 5 клас» , «Негативні емоції – вороги чи друзі?», «Ми вміємо дружити».

Великого значення надає психолог адаптації учнів до середньої ланки в системі шкільної освіти. Окрім діагностичного мінімуму учні в ігровій формі на тренінгових заняттях ознайомляться з особливостями навчання у 5-му класі. Такі заняття сприяють підвищенню групової згуртованості,  створюють ситуації успіху у спілкуванні різних дітей у класі  «Я-лідер», «На ярмарку цінностей» ,

         З метою формування активного усвідомлення учнями широкого кола своїх можливостей, активної позиції, навчання визначати власні духовні цінності та їхній вплив на життя, з метою усвідомлення сенсу власного життя, цінностей та життєвих планів  проводяться заняття для учнів 11- х класів на тему: «Життя прожити – не поле перейти», «До вершини щастя»

Пріоритетним напрямком роботи психологічної служби для учнів 11 – х класів є  допомога у період ЗНО.

       Особлива увага звертається на «ізольованих» учнів в класі, тих, хто не має взаємних виборів, тобто почуваються одинокими в колективі, тривожні учні, з високим рівнем агресивності, правопорушники. Потребують особливої уваги така категорія як обдаровані учні, тому що часто є «білими» воронами в класі.

                            Психологічна діагностика індивідуальних особливостей учнів, дослідження мотивації навчання, самопочуття учнів на уроках, стосунків у класному колективі та  сім’ї дитини, анкетування класоводів та батьків  виявляють  причини, які перешкоджають адаптації учнів та сприяють розробці розвивальної роботи.

     Застосовується методика консультування вчителів та батьків щодо важливості формування в учнів самостійності, відповідальності, організованості, які необхідні  для навчання, а також індивідуальне та групове консультування батьків і вчителів для сумісного пошуку впливів на дитину, з метою подолання труднощів у процесі адаптації. Проводиться діагностична та корекційно-відновлювальна   робота з учнями, які цього потребують, а також робота по запиту вчителів та батьків.

   Питаннями з якими найчастіше звертаються підлітки на консультування до психолога:

 - питання особистісного розвитку;

- професійне самовизначення;

- побудова взаємостосунків у колективі ровесників;

- формування стійкості перед життєвими труднощами;

- участь у зовнішньому оцінюванні знань (хвилювання,переживання, стреси);

- проблеми в стосунках з батьками тощо.

 

 

 

 

2.6.  Результативність та ефективність упровадження моделі виховної системи

Школа домоглася певних результатів у своїй діяльності:

- виховна робота школи спрямована на формування особистості  випускника – свідомого громадянина країни, здатного  забезпечити гідне місце  своїй батьківщині у світі

- учень школи – справді творча, креативна особистість;

- школа – відкрита  до батьків учнів (двічі на рік проводиться день відкритих дверей);

- класні  колективи – активні учасники проекту «З Україною в серці», долучаються до патріотичних акцій;

- відкрито анотаційні дошки випускникам школи, Героям України;

-учні - переможці ІІ, ІІІ, IV етапів Всеукраїнських олімпіад, інтелектуальних та мистецьких конкурсів, інтерактивних ігор;

-  активні в художній самодіяльності, гуртковій роботі;

- злагоджено працює учнівське самоврядування, батьківський комітет

             Позитивним результатом профілактичної роботи є те, що за останні три роки перебування учнів на внутрішкільному обліку знаходяться двоє учнів, що жоден учень школи за останні 3 роки не скоїв злочину і жоден учень не перебуває на обліку в секторі ювенальної превенції ГУНПмолодіжкримінальній міліції.

         Найвідраднішим є те, що учні охоче йдуть до школи, батьки та громадські організації  відкриті для школи

Таким чином,  вся виховна робота спрямована на кінцевий результат — формування моделі компетентної особистості випускника ( рисунок 5), оскільки реалії сьогодення висувають нагальну потребу у формуванні національно свідомого громадянина, патріота, здатного забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі, особистості, яка своєю діяльною любов’ю до Батьківщини прагне досягти найвищих результатів у саморозвитку, у творчому зростанні.

 

2.7. Шляхи реалізації моделі.

       Досвід показує, що ефективність досягається там, де освіта організується в активних формах, що сполучаються між собою:

-          колективна  (лекції, бесіди, конференції, дискусії, диспути тощо);

-          групова;

-          індивідуальна (консультації класного керівника, учителя-предметника, психолога, фахівців: медиків, соціологів, логопедів та інших);

-           теоретичні викладки (збагачуються обміном досвідом сімейного виховання);

-          практичні (проведенням педагогічних практикумів, розбором конкретних педагогічних ситуацій з батьками)..

 

Українська  школа, яка працює за виховною системою «Я-родина-Батьківщина» - це заклад, що забезпечує партнерство вчителів, учнів та громадськості, формує громадсько-державному  управлінні  освітою, плекає   авторитет батька   й  матері  виявляє  турботу   про  дітей. 

         «Я-Родина-Батьківщина» забезпечує  достатній рівень знань учнів, душевний і психологічний комфорт, розвиток природних обдарувань, формує особистість, здатну  творити себе і своє життя.

         Створює єдиний культурно-освітній простір у мікрорайоні школи, співпрацюючи з громадськими організаціями, позашкільними навчальними

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

  1. Закон України «Про загальну середню освіту» // Інформаційний збірник МОН України. -1999. - № 15.
  2. Келембет Л. Моделі виховної системи загальноосвітнього  навчального закладу: теоретичний аспект/ Формування  життєво компетентної особистості: тенденції та перспективи: Науково-методичний збірник. Випуск 2-3 // Упоряд.:Л. Келембет,                С. Клімковська, О. Нижник.- Івано-Франківськ: ОІППО, 2007. – с. 21.-28.
  3. Келембет Л., Фляк О. Регіональний науково-методичний проект «Моделі виховних систем ЗНЗ» // Сільська школа:  реалії та перспективи.- Видання шосте. - Івано-Франківськ: ОІППО; Снятин: ПрутПринт, 2010. – с. 44-51.
  4. Зміст та особливості національного виховання у сучасному освітньому закладі. Науково-методичний збірник. / Упорядники:  Келембет Л.І., Фляк О.О., Риндич О.М. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. – с. 8-14, 15-24 .
  5. Скульський Р., Стельмахович М. Концепція національного виховання учнів загальноосвітньої школи в умовах Прикарпаття/ Інформаційний бюлетень управління освіти – Івано-Франківськ, 1995 – с. 21-26.
  6.  Єрмаков І.Г. Виховання життєтворчості: моделі виховних систем. – Х.: Вид. група «Основа», 2006. – 224 с.
  7. Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів»–http: //www.mon.gov.ua/index.php/ua/component/search/.
  8.  Практична педагогіка виховання. Посібник з теорії виховання за ред. Красовицького М.Ю. Упор. Іванюк Г.І.. – Київ-Івано-Франківськ: «Плай», 2000.
  9.  Сорока Г.І. Сучасні виховні системи та технології: навчально-методичний посібник для керівників шкіл, вчителів, слухачів ІПО. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2002. – 128 с. – (Серія «Управління школою»).
  10. Виховна система школи. Концептуальна модель // Шкільний світ.- 2007. – №37. – с.2-14

 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень